logo-zahyst-final.png slogan.png

                      

 Жизнь - это борьба,

иногда классическая, но чаще - вольная.

Захистимо себе самi!!!

Методические рекомендации

Бесплатная юридическая консультация
lawer.jpg

Бесплатная юридическая консультация, сопровождение дела во всех судебных инстанциях 
т.093 834-25-38,
neotdadim@yandex.ru
Здравствуйте, Гость
Пожалуйста Войти или Регистрация.    Забыли пароль?
Справедливые решения справедливых судов ! (1 просмотр) (1) Гость
Перейти вниз Избранное: 0
Тема: Справедливые решения справедливых судов !
#27418
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 20  
Ответtairtov only 2 Дней, 7 Часов назад Репутация: 3
Справа № 2- 341/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2009 р. Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої-судді Кащук А.М.

при секретарі Матвієнко А.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1.

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка цивільну справу за позовом ЗАТ КБ « ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору , звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ,

в с т а н о в и в :

позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в погашення заборгованості за кредитним договором № CSO0GA0000000105 від 23.06.2008 р. – 11215.74 доларів США, яка станом на 21.04.2009 р. була еквівалентна 86361.20 грн., з них : 10307.69 доларів США – заборгованість за кредитом ; 740.77 доларів США – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 63.36 доларів США – пеня за несвоєчасність виконаня зобов»язань за договором ; 103.92 долара США – заборгованість по комісії за користування кредитом та звернути стягнення на предмет іпотеки – будинок та земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, які розташовані в АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки ЗАТ КБ « ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідачаОСОБА_4. , яка зареєстрована і проживає в будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у ВСГІРФО Звенигородського РВ УМВС та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та мотивує їх тим, що відповідачі не приймають мір до погашення заборгованості по кредиту, не виконують умови кредитного договору і тому відповідно до п. 2.3.7 кредитного договору № CSO0GA0000000105 від 23.06.2008 р. банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.8.1, 8.1.1, 8.1.2 даного договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно , при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 Договору.

Відповідачі ОСОБА_2.,ОСОБА_3 позов визнали частково та пояснили, що в зв»язку з кризою мають заборгованість по кредитному договору, однак заперечують проти стягнення всієї суми боргу достроково без дострокового розірвання договору та заперечують проти звернення стягнення на будинок, поскільки ОСОБА_3 11.04.2009 р. добровільна видала довіреність на керуючого Ватутінським відділенням ЧГРУ ЗАТ КБ « ПриватБанк» на продаж предмету іпотеки, однак Банк не займався зверненням стягнення на предмет іпотеки , а звернувся з позовом до суду. На даний час відповідачі проживають в цьому будинку і заперечують проти звернення стягнення на нього без дострокового розірвання договору.Вони згодні погасити заборгованість , яка виникла згідно до графіка погашення по кредитному договору, а надалі будуть погашати кредит до закінчення строку його дії.

Вислухавши сторони, представника органу опіки і піклування , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ « ПриватБанк» м. Дніпропетровськ в особі Ватутінського відділення ЧГРУ «ПриватБанк» та ОСОБА_2. було укладено кредитний договір № CSO0GA0000000105 від 23.06.2008 р. , відповідно до якого він отримав кредит в сумі 11721.75 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.02.2018 р.

Також в забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено банком з ОСОБА_3 договір іпотеки від 23.06.2008 р. відповідно до якого в разі невиконання зобов»язань по кредитному договору № CSO0GA0000000105 від 23.06.2008 р., забезпечених іпотекою, іпотекодержатель, яким є Банк має право одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки - будинку та земельної ділянки, загальною площею 0,15 га, які розташовані в АДРЕСА_1,

Відповідно до п. 2.3.7 кредитного договору № CSO0GA0000000105 від 23.06.2008 р. банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. п.8.1, 8.1.1, 8.1.2 даного договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно , при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 Договору. Пункт 2.3.3 кредитного договору передбачає, що Банк має право достроково розірвати договір за згодою сторін, або в в судовому порядку за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Таким чином , з кредитного договору випливає, що банк має право вимагати стягнення всієї суми заборгованості по кредиту до настання кінцевого терміну дії договору за умови дострокового розірвання договору. За таких обставин у суда немає підстав для задоволення позову про стягнення коштів в рахунок погашення кредиту термін сплату яких не наступив на час розгляду справи, якщо позивачем не ставиться питання про дострокове розірвання договору.

Позивач вимоги про дострокове розірвання договору не заявляє, а суд не може виходити за межі позовних вимог. За таких обюставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково і з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно заборованість по кредитному договору , яка існує згідно до графіка погашення заборгованості по кредитному договору на час розгляду справи і згідно до довідки позивача станом на 14.09.2009 р. така заборгованість становить 2270.80 доларів США , що відповідно до курсу Нацбанку України грівні до долара США, який становить 7.99 еквівалентна 18143.69 грн. і складається з заборгованості : 427.14 доларів США – по кредиту; 1244.73 доларів США – про відсотках; 355.97 доларів США – по пені; 242.98 доларів США – по комісії.

Враховуючи , що предмет іпотеки забезпечує виконання всього кредитного договору і на нього може бути звернене стягнення при достроковому розірванні договору- п. 18.9 Договору іпотеки , розмір заборгованості значно менший за вартість предмету іпотеки, в будинку проживає на даний час і ОСОБА_2. позовні вимоги , щодо виселення якого не заявлялись, в задоволенні вимог , щодо звернення стягнення на предмет іпотеки – слід відмовити.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати в сумі : судовий збір – 51 грн. , витрати на ІТЗ- 250 грн.

На підставі ст.ст. 526,527,530,651,653,1048,1050,1052,1054 ЦК України , п.п. 2.3.7, 2.3.3 Кредитного договору № CSO0GA0000000105 від 23.06.2008 р. та керуючись ст.ст. 10,11, 60,61, 208,209, 212-215,218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в:

позов ЗАТ КБ « ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору № CSO0GA0000000105 від 23.06.2006 р. в сумі 11215.74 доларів США , звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ЗАТ КБ « ПриватБанк» м.Дніпропетровськ заборгованість по кредитному договору № CSO0GA0000000105 віл 23.06.2006 р. станом на 14.09.2009 р. суму еквівалентну 2270.80 доларів США, що за курсом 1 гривні до долара 7,7 становить 18143.69 грн. та судові витрати по оплаті ІТЗ в сумі 250 грн. та витрати за судовий збір в сумі 51 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.

Суддя
stairtov (Пользователь)
Отрубить! Выкинуть!Забыть!!!
Platinum Boarder
Сообщения: 2591
graph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Мужчина Дата рождения: 1963-09-25
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27419
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 20  
Справа № 2-15/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі : головуючого-судді Жмурка П.Я. при секретарі Шаршонь Т.М. з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сидорова В.Є., Скукіс Т.Л.

третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агромаш» про порушення зобов'язань та спонукання до їх належного виконання та зустрічний позов ПП «Агромаш» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - У С Т А Н О В И В :

Позивач , він же відповідач по зустрічному позові ОСОБА_1 просить суд , визнати ПП «Агромаш» код ЄДРПОУ 30346301 (кредитор) як такого , що порушив зобов'язання за договором позики від 4 липня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 реєстровий № 2136 та зменшити розмір пені . Визнати ПП «Агромаш» код ЄДРПОУ 30346301 кредитора таким, що просрочив запропоноване боржником належне виконання . Стягти з ОСОБА_1 на користь ПП «Агромаш»непогашену суму за договором позики від 4 липня 2006 року в розмірі 19089 гривень , штраф в сумі 3181 грн.50 коп., та пеню в сумі 1110 грн.90 коп. .

Відповідач , він же позивач по зустрічному позові ПП «Агромаш» просить суд визнати право власності на домоволодіння та земельну ділянку . Звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 4 липня 2006 року між приватним підприємством «Агромаш» та гр.. ОСОБА_1 , визнати за ПП «Агромаш» право власності на предмети іпотеки : житловий будинок з господарсько - прибудовими будівлями , що складається в цілому з житлового будинку літ. «А-1»цегляного , загальною площею 117,3 кв.м, житловою площею 62,2 кв.м., сараю «Б», сараю «В» , сараю «Г» , погреба «г», огорожі «N 1» . та присадибну земельну ділянку площею 0,30 га , що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 .

У заяві позивач , він же відповідач по зустрічному позові ОСОБА_1 посилається на те, що 4 липня 2006 року він з відповідачем уклав договір позики за яким позичив у останього грошові кошти в сумі 21210 грн.для придбання житлового будинку терміном на 5 років . Повернення даної позики він повинен віддавати рівними частинами по 353 грн.50 коп.. Після розірвання трудових відносин з відповідачем згідно п.5 договору позики він зобов'язаний повернути всю суму боргу та 15% штрафу від початкової суми позики, що становить 3181 грн.50 коп. . Починаючи з березня 2007 року ОСОБА_1 намагався повернути суму відповідача шляхом підходячи до адміністрації та керівника щоб виплатити суму але йому відмовляли . 30 .08.07 року він отримав від ПП «Агромаш» , листа в якому йому було запропоновано суму непогашеного боргу 19089 грн. та штрафу в сумі 3181,50 грн., а також пені в сумі 1110,97 грн.. 2.10.2007 року позивач поштовим переказом на відповідача направив грошові кошти в сумі 3181 грн.50 коп.які 4.10.2007 року йому були повернуті поштовим відділенням у зв'язку з відмовою від одержання відповідачем . Йому ніяким шляхом не вдалося виконати договірні зобов'язання . 9.09.2008 року він отримав постанову ВДВС про звернення на стягнення за виконавчим листом приватного нотаріуса ОСОБА_3з вказаними сумами та пені в сумі 41518,58 грн.. Вважаючи , що відповідач навмисно неприймав гроші таким чином затягував строки виконання договірних зобов'язань ОСОБА_1 звернувся до суду .

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги та просить задовольнити позов. Також ОСОБА_1 добавив , що коли він оформляв договори в нотаріуса то після їх підписання не дуже , що зрозумів . Він не зрозумів , що то договір позики в якому указані різні назви «Позикодавець» , «Кредитор» «погашення боргу» і інший набір різних слів , що не відповідають ст.. 1046 ЦК України. Також йому не було зрозуміло текст п.5 , цього договору ,з якого випливає , що він повинен при звільнені повернути суму боргу а не позиченої суми . Вважаючи , що він не мав боргу перед відповідачем за договором позики так як платив що місяця по 353 грн. то він не знав , що потрібно виплатити всю суму позики зразу а ще в нього взагалі відмовлялися брати платежі . Тому він і намагався продовжувати платити місячну виплату але цього йому не дали зробити відповідачі . Відносно зустрічного позову він виклав свої заперечення і позов не визнає .

Відповідач , він же позивач по зустрічному позові ПП «Агромаш» даний позов не визнали і подали зустрічну позовну заяву в якій посилаються на слідуюче. На підстав договору позики ПП «Агромаш» позичив ОСОБА_1 на купівлю будинку в АДРЕСА_1 гроші в сумі 21210 грн. терміном на 5 років , які він повин повертати рівними частинами .п.5 Даного договору передбачав , що в разі розірвання трудового договору між ними за власним бажанням чи з ініціативи адміністрації до 04.07.2011 року ОСОБА_1 повинен на день звільнення повернути Кредитору всю суму боргу та сплатити штраф в сумі 15% від початкової суми кредиту .З метою забезпечення виконання зобов'язання між сторонами було укладено іпотечний договір .Наказом № 1к від 06.02.2007 року ОСОБА_1а за власним бажанням звільняють .На думку ПП «Агромаш» ОСОБА_1 повинен був повернути позикодавцеві грошові кошти в сумі заборгованості 19089 грн.. а вразі порушення цих умов то інші суми передбачені Договором . Не виконавши умов Договору ПП «Агромаш» звернулось до суду з зустрічною заявою.

В судовому засіданні відповідач , він же позивач по зустрічному позові ПП «Агромаш» підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх. Також вони пояснили , що кошти які надіслав ОСОБА_1 ними не були прийняті так як вони не знали за які то борги вони надійшли оскільки у нього не один борг , а відносно слів які ОСОБА_1 вважає , що вони не підходять до даного договору то згідно зобов'язального права вона можуть застосовуватися в даному випадку і суттєвих розбіжностей в їх розумінні не має .

Третя особа ОСОБА_3 по справі дала слідуючі пояснення . 4 липня 2006 року дійсно під кінець дня вона оформляла дані договори . Оформляла згідно своїх внутрішніх інструкцій . В ході даного оформлення всім все було зрозуміло . Відносно застосування різних термінів в договорі позики , то вони по смислу одинакові а тому не проти законні і вона вважає , що відповідають нормам ЦК .

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1обґрунтований і підлягає задоволенню частково , а зустрічний позов ПП «Агромаш» не обґрунтований і до задоволення не підлягає.

Згідно ст..60 ЦПК України , кожна сторона зобов,язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено , що 4 липня 2006 року між Приватним підприємством «Агромаш» та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав 21210 грн. грн., терміном на п'ять років до 2011 року .Відповідно даного договору позичальник повинен повертати борг кредитору рівними частинами по 353,50 грн. Пунктом 5 даного Договору передбачено , що в разі розірвання трудового договору між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агромаш» за власним бажанням чи з ініціативи адміністрації підприємства до 04.07.2011 року , позичальник повинен на день звільнення повернути кредитору всю суму боргу …. (а.с.5).

Згідно ст..629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З розрахунку ( а.с.35) вбачається , що ОСОБА_1 під час роботи було сплачено за шість місяців по 353,50 грн., дану суму у нього по заяві відраховували з зарплатні .Залишок непогашеної суми боргу склав на день звільнення 19089,00 грн. .

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з 05.02.2007 року за наказом № 1к від 06.02.2007 року (а.с.32)

Як було встановлено , що після свого звільнення ОСОБА_1 спочатку усними домовленостями між керівництвом ПП «Агромаш», а потім електронним переказом намагався виконати свій обов'язок за договором позики виплатити борг, від якого ПП «Агромаш» відмовилось.( а.с.11)

Також судом встановлено, що в забезпечення зобов'язання по даному договору позики цього ж дня між Приватним підприємством «Агромаш» та ОСОБА_1 було укладено договор іпотеки (а.с.6-7)

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено , що Приватне підприємство «Агромаш» не дало можливості шляхом неприйняття грошових коштів за борг по договору позики виконати свій обов'язок по поверненню боргу ОСОБА_1у , то суд вважає за можливе зобов'язати ПП «Агромаш» прийняти від ОСОБА_1 за договором позики від 4 липня 2006 року непогашену суму в розмірі 19089 грн., штраф в сумі 3181 грн.50 коп., та пеню в сумі 1110 грн.90 коп. в іншій частині відмовити із-за необґрунтованості .

Згідно з ч.1 ст.33 закону «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи , що ОСОБА_1 невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання не було встановлено тому суд вважає за можливе в зустрічному позові ПП «Агромаш» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити із-за недоведеності .

Керуючись ст.ст.629, 651,1046 ЦК України 60, 215 ЦПК України, суд ,-



В И Р І Ш И В :



Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов'язати ПП «Агромаш» прийняти кошти від ОСОБА_1 за договором позики від 4 липня 2006 року ;непогашену суму в розмірі 19089 грн., штраф в сумі 3181 грн.50 коп., та пеню в сумі 1110 грн.90 коп. в іншій частині відмовити із-за необґрунтованості .

В зустрічному позові ПП «Агромаш» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити із-за недоведеності .

Ухвалу від 26.09.2008 року про зупинення стягнення відділу ДВС - скасувати , скасувавши з нею стягнення відділу ДВС за виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_3від 21.05.2008 року за постановою державного виконавця ОСОБА_4 від 01.09.2008 року .

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
stairtov (Пользователь)
Отрубить! Выкинуть!Забыть!!!
Platinum Boarder
Сообщения: 2591
graph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Мужчина Дата рождения: 1963-09-25
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27420
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 20  
нашла несколько решений не в пользу ну может поможет определить ошибки ....
Справа № 2-5929

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



30 жовтня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі – Шелестіній О.А.

з участю адвоката ОСОБА_1.

за участі представника позивача Геращенко Т.О. , відповідача ОСОБА_2., третьої особи ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Акціонерного комерційного банку « Форум» до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно, суд,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2008 року позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно. Посилався на те, що між АКБ « Форму» та відповідачем 24 травня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 52 800 доларів США на строк користування по 23.05.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом, з розрахунку 13% річних. З метою забезпечення зобов»яань відповідача за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір 24.05.2007 року відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. У зв»язку з тим, що відповідач систематично порушував умови кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків по ньому банк направив йому повідомлення про те, що строк погашення кредиту є таким, що настав і у разі непогашенням відповідачем заборгованості за кредитним договором банк ініціюватиме примусове стягнення заборгованості. Незважаючи на неодноразові звернення відповідач не повернув кредитні кошти та відсотки по кредиту. Станом на 03.12.2008 року заборгованість за кредитним договором становить 51 330.66 доларів США, що в еквіваленті на гривню по курсу НБУ становить 371 672 грн. 38 коп. Просив стягнути заборгованість по кредитному договору та звернути стягнення на заставлене майно.

12.10.2009 року позивач доповнив позовні вимоги, зазначав , що заборгованість за кредитним договором збільшилась до 426 900 грн. 26 коп., та просив стягнути заборгованість саме в такій сумі, просив достроково розірвати кредитний договір та звернути стягнення на заставлене майно шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною незалежним оцінювачем на день реалізації. Витрати по справі покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з зазначених в позовній заяві підстав.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги визнав частково. Визнав суму заборгованості по кредитному договору у сумі 426 900 грн. 26 коп., не заперечував проти дострокового розірвання кредитного договору, заперечував тільки позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно, пояснив, що між ним та банком дійсно був укладений вищезазначений кредитний договір, у зв»язку з фінансовою кризою та ростом курсу долара у нього не пішов бізнес, він має скрутне матеріальне становище та не має можливості погасити кредит зараз, від сплати кредиту не відмовляється, пояснив, що як тільки будуть кошти він сплатить кредит. Щодо звернення стягнення на заставлену квартиру, пояснив, що договір іпотеки укладений не вірно, так як в ньому зазначена сума кредиту в доларах, а вартість заставленого майна в гривнях, якщо відповідач перерахує вартість заставленого майна по курсу долара США, який був укладений на час укладення договору іпотеки, або перерахує заборгованість по кредиту в гривнях по курсу долара США, який був на день укладення кредитного договору, він згоден буде на реалізацію заставленої квартири, при умові, що позивач сплатить йому різницю.

Ухвалою суду від 27.01.2009 року до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги залучені ОСОБА_3 та відділ опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради.

ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на заставлена майно, спираючись на пояснення відповідача ОСОБА_2

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін, що не з»явились.

Судом встановлено, що 24.05. 2007 року ОСОБА_2 уклав з позивачем кредитний договір № 0036725-Z на суму 52 800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 13% річних, строк дії договору по 23.05.2017 року.

Для забезпечення своєчасного повернення отриманих коштів по кредитному договору, процентів за ним, комісій, пені , штрафних санкцій і відшкодування можливих збитків між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір від 24.05. 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ПМНО ОСОБА_4. 24.05.2007 року, реєстровий номер 3100 за яким ОСОБА_2. , передав в іпотеку АКБ « Форум» належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 63.0 кв.м.

Квартира належить ОСОБА_2. на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2005 року.

На час розгляду справи у суді заборгованість по кредитному договору становить 426 900 грн. 26 коп., яку відповідач визнає повністю, а отже вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Підлягають також задоволенню позовні вимоги про дострокове розірвання кредитного договору, оскільки п.5.3 кредитного договору передбачена можливість дострокового повернення коштів по кредиту та розірвання кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ « Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги по основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання умов п. 5.5. іпотечного договору, укладеному між сторонами, у зв»язку з порушенням відповідачем зобов»язань за кредитним договором, АКБ « Форум» надіслав відповідачеві письмову вимогу про усунення порушень, а також повідомлення про те, що у разі невиконання цієї вимоги у не меш ніж тридцятиденний строк позивач вимушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначене попередження було отримано відповідачем 28.10.2008 року що підтверджується його особистим підписом та поясненнями.

Зобов»язання за кредитним договором відповідачем та не виконане , а тому суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 ЗУ « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або застосуванням процедури продажу, встановленого ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.

Підлягають стягненню з відповідачів понесені позивачем витрати по справі, а саме сплата судового збору у сумі 1700 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи.


Керуючись ст. 509, 526, 533,554, 589, 590, 592, 599, 611, 615, 651 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. 12, 39 ЗУ « Про іпотеку» ст., ст.10, 11, 60,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку « Форум» задовольнити повністю.

Достроково розірвати кредитний договір № 0036725-Z від 24.05. 2007 року , що укладений між Акціонерним комерційним банком « Форум» та ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного комерційного банку « Форум» в особі Полтавської філії АКБ

« Форум» код ЄДРПОУ 33884925, рахунок 3900490024 в АКБ « Форум» м. Київ МФО 322948 заборгованість по кредитному договору у сумі 426 900 грн. 26 коп., 1700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, а всього 427 630 грн. 26 коп.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру в АДРЕСА_1, житловою площею 37.0 кв.м., загальною площею 63.0 кв.м що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною незалежним оцінювачем на день реалізації.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.



Суддя Л.М. Васильєва









Справа № 2-2273/2009р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Політайко Я. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, звернення стягнення на заставлене майно та розірвання договору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором, звернення стягнення на заставлене майно та розірвання договору посилаючись на те, що в ідповідно до частини 17 укладеного к редитно-заставного договору № ZPO0AR57180019 ОСОБА_1 08.09.2008 року отримав від банку кредит у розмірі 14 533,81 дол арів США на наступні цілі: на придбання автомобіля у розмірі 12 366,74 дол арів США , 631,68 дол арів США на оплату перших страхових платежів за д оговорами с трахування на перший рік дії кредиту; 7,25 дол арів США на оплату коштів за реєстрацію п редмета з астави в державному реєстрі; 1 484,01 дол арів США на оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі к редиту, 44,31 дол арів США на оплату вартості поліса ОСЦПВ зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % річних, винагороди за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця в п еріод сплати у розмірі 0,40 % від суми виданого к редиту з кінцевим терміном повернення - 07.09.2015 року .

В забезпечення виконання зобов’язань відповідно до п. 17.9 д оговору п озичальник передав банку в заставу легковий автомобіль DAEWOO NEXIA , 2008 р. в., легковий сєдан, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова): НОМЕР_3.

Відповідно до п. 17.1.9, 17.8 д оговору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку – щомісяця в п еріод сплати, за який приймається період з «08» по «12» число кожного місяця п озичальник зобов’язаний сплачувати б анку щ омісячний платіж в розмірі 297,42 дол арів США для погашення заборгованості за к редитом, винагородою та процентами за користування к редитом.

Пунктом 14.2 договору передбачено, що у випадку порушення п озичальником зобов’язань, передбачених статтями 6.2.2, 6.2.3 д оговору, щодо сплати винагороди та процентів, п озичальник повинен сплатити б анку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки .

В порушення умов д оговору в ідповідач зобов’язання за вказаним д оговором належним чином не виконує та має станом на 13.04.2009 року заборгованість в сумі 15 002,06 дол арів США, що за курсом Національного Банку України дорівнює 115 515,86 гр ивень , яка складається з з аборгованості за кредитом – 14 410,80 дол арів США , що еквівалентно 110 963,16 гр ивень, з аборгованості за відсотками – 516,47 дол арів США , що еквівалентно 976,82 гр ивень, з аборгованості з комісії – 58,14 дол арів США , що еквівалентно 447,68 гр ивень, пе ні– 16,65 дол арів США , що еквівалентно 128,20 гр ивень .

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 115 515,86 гривень, в рахунок погашення заборгованості за договором звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль DAEWOO NEXIA , 2008 р. в. шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з збереженням предмету застави у ПриватБанку на період до його реалізації, ро зірвати кредитно-заставний договір № ZPO0AR57180019 від 08.09.2008 року укладений між ПриватБанком та ОСОБА_1, стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 155,16 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розміір 30 гривень .

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та день слухання справи був завчасно сповіщений, причину неявки суду не повідомив, тому, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи що відповідає положенням статті 224 ЦПК України

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в ідповідно до частини 17 укладеного к редитно-заставного договору № ZPO0AR57180019 ОСОБА_1 08.09.2008 року отримав від банку кредит у розмірі 14 533,81 дол арів США на наступні цілі: на придбання автомобіля у розмірі 12 366,74 дол арів США , 631,68 дол арів США на оплату перших страхових платежів за д оговорами с трахування на перший рік дії кредиту; 7,25 дол арів США на оплату коштів за реєстрацію п редмета з астави в державному реєстрі; 1 484,01 дол арів США на оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі к редиту, 44,31 дол арів США на оплату вартості поліса ОСЦПВ зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % річних, винагороди за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця в п еріод сплати у розмірі 0,40 % від суми виданого к редиту з кінцевим терміном повернення - 07.09.2015 року .

Відповідно до п. 17.1.9, 17.8 д оговору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку – щомісяця в п еріод сплати, за який приймається період з «08» по «12» число кожного місяця п озичальник зобов’язаний сплачувати б анку щ омісячний платіж в розмірі 297,42 дол арів США для погашення заборгованості за к редитом, винагородою та процентами за користування к редитом.

Пунктом 14.2 договору передбачено, що у випадку порушення п озичальником зобов’язань, передбачених ст.. 6.2.2, 6.2.3 д оговору, щодо сплати винагороди та процентів, п озичальник повинен сплатити б анку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки .

Статтями 526, 527, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В порушення норм закону та умов д оговору в ідповідач зобов’язання за вказаним д оговором належним чином не виконує та має прострочену заборгованість з 13.11.2008 р., що підтверджується розрахунком заборгованості Позичальника станом на 13.04.2009 р.

Відповідно до ч.2 ст.1054, та ч.2 ст. 1050 Ц К України наслідками порушення в ідповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право п озивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з п. п. 12.1, 12.2.6 д оговору подією дефолту п озичальника вважається будь-яка подія, наприклад: затримання сплати п озичальником частини наданого к редиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, п озичальник зобов’язаний негайно повернути суму к редиту в повному обсязі, виплатити винагороди, проценти за користування к редитом, виконати усі інші грошові зобов’язання за д оговором у повному обсязі, а б анк має право, за своїм вибором, здійснити одну або декілька з наступних дій: . 2) розірвати договір у судовому порядку; 3) звернути стягнення на предмет застави; 4) застосувати будь-який спосіб захисту своїх прав.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за д оговором в ідповідач станом на 13.04.2009 року має заборгованість в сумі 15 002,06 дол арів США, що за курсом Національного Банку України дорівнює 115 515,86 гр ивень , яка складається з наступного: з аборгованість за кредитом – 14 410,80 дол арів США , що еквівалентно 110 963,16 гр ивень, з аборгованість за відсотками – 516,47 дол арів США , що еквівалентно 976,82 гр ивень, з аборгованість з комісії – 58,14 дол арів США , що еквівалентно 447,68 гр ивень, пе ня – 16,65 дол арів США , що еквівалентно 128,20 гр ивень .

В забезпечення виконання зобов’язань відповідно до п. 17.9 д оговору п озичальник передав банку в заставу автотранспорт: легковий автомобіль DAEWOO NEXIA , 2008 року випуску, легковий сєдан, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова): НОМЕР_3.

С таття 20 Закону України «Про заставу» надає банку право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Згідно п. 13.2 Договору звернення стягнення на предмет застави за вибором Заставодержателя (ПриватБанк) може здійснюватися шляхом продажу предмету застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно ст. 611 ЦК України, п. 12.2.6 Договору у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору у судовому порядку.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення договору, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Існуюча заборгованість відповідача за договором перед банком є істотною і це є істотним порушенням умов договору.

При вищевикладеному, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до платіжних доручень від 22.04.2009 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 1155,16 гривень на користь держави та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 30 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.525, 526,590,611,651 ЦК України, ст.. 79,208,209, 212-215, 224,226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, звернення стягнення на заставлене майно та розірвання договору – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50 ) на р/р 29092829003111 в ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором № ZPO0AR57180019 від 08.09.2008 року в розмірі 115 515,86 гривень (сто п’ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятнадцять гривень 86 коп.).

В рахунок погашення заборгованості за д оговором № ZPO0AR57180019 від 08.09.2008 року в розмірі 115 515,86 гривень звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль DAEWOO NEXIA , 2008 р. в., легковий сєдан, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова): НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з збереженням предмету застави у ПриватБанку на період до його реалізації .

Розірвати договір № ZPO0AR57180019 від 08.09.2008 року укладений між з акритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, р/р 64993919400001 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 ) судовий збір у розмірі 1 155, 16 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 30 гривень .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запорожжя шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : А.В.Воробйов





Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, тел. 233-22-82, факс 34-31-10.

ОСОБА_1

69035

АДРЕСА_1

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя надсилає на Вашу адресу заочне рішення від 11.12.2009 року – для відома.

Додаток рішення на 2 арк.

Суддя А.В.Воробйов

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, тел. 233-22-82, факс 34-31-10.

ОСОБА_1

69035

АДРЕСА_1

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя надсилає на Вашу адресу заочне рішення від 11.12.2009 року – для відома.

Додаток рішення на 2 арк.

Суддя А.В.Воробйов

№ 2-1592/ 2009р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 серпня 2009 року Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Дзямко О.П., розглянувши позовну заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” м. Дніпропетровськ (надалі – ПриватБанк) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення, -



В С Т А Н О В И В :


Позивач - ПриватБанк звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: передати йому в заклад шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_1 . належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави НОМЕР_1 від 14.03.2007р.; передати ПриватБанку шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_2 належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави НОМЕР_2 від 14.03.2007р.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_3 від 14.03.2007р. в сумі 14745,44 доларів США: звернути стягнення на майно, яке зазначено в вищезазначених договорах застави, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця; стягнути з відповідача судові витрати – судовий збір у розмірі 1122,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 250,00 грн.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, а саме:

- - не конкретизовано в чому полягає порушенн зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 на

день звернення до суду; вказана заборгованість за кредитним договором не може бути прийнята до уваги, так як строк погашення кредиту – в березні 2011 року;

- - обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на статті 1054 та 1050 ЦК України, але питання про дострокове розірвання кредитного договору та про дострокове стягнення кредиту не ставить;

- відсутні докази яке ж саме майно в заставу було передано ОСОБА_1 - не зазначено найменування майна (товарів), його індивідуальні ознаки (колір, матеріал, розмір, кількість, вартість тощо), його ціна. У разі задоволення позову та примусового виконання рішення суду, відсутність вказаних даних може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не надані докази, що заставлене майно належить заставодавцю;

Згідно ст.121 ЦПК України, суддя має право залишити заяву без руху, якщо вона не відповідає вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України, і запропонувати позивачу усунути вказані недоліки до певного часу.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя -


У Х В А Л И В :


Позовну заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення, залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки поданої заяви в строк до 04.09.2009р. і роз'яснити, що в іншому випадку заява вважатиметься не поданою і буде повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Суддя:

www.reyestr.court.gov.ua/Review/3767151
2-1594/ 2009р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 серпня 2009 року Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Дзямко О.П., розглянувши позовну заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” м. Дніпропетровськ (надалі – ЗАТ КБ „Приватбанк”) до ОСОБА_1 , про звернення стягнення, -



В С Т А Н О В И В :


Позивач – ЗАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_1 . належне їй на праві власності заставлене майно – торговий павильон за адресою: АДРЕСА_2 ; торгове обладнання з алюміневим профилем і склом, 2007р., яке зазначено в договорі НОМЕР_1 від 04.04.2008р.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_2 від 04.04.2008р. в сумі 15254,42 доларів США: звернути стягнення на вищезазначене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця; стягнути з відповідача судові витрати на загальну суму 1417,44 грн.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, виходячи з наступних підстав:

не конкретизовано в позові яке ж майно слід передати, вказано лише “торгове обладнання” без його індивідуальних ознаків (колір, матеріал, розмір, кількість, вартість тощо), його ціна. У разі задоволення позову та примусового виконання рішення суду, відсутність вказаних даних може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не надані докази, що заставлене майно належить заставодавцю;

позивач не надав та не послався на докази (виписку з реєстру прав власності тощо) про той факт, що предмет іпотеки (застави) – торгівельний павильон та торгове обладнання на час звернення до суду з цим позовом належить на праві власності саме відповідачу ОСОБА_1 ., а не іншій особі;

не конкретизовано в чому полягає порушення умов договору - які саме зобов’язання по кредитному договору відповідач „належним чином не виконав” і яким доказами це доводиться; вказаний позивачем борг за кредитом не може бути взятий судом до уваги, так як строк його погашення в 2013р., а не на день звернення до суду;

- обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на статті 1054 та 1050 ЦК України, але не ставить питання про дострокове розірвання кредитного договору та про дострокове стягнення кредиту;

не надані докази державної реєстрації іпотеки, яка є предметом дослідження по цій справі.

Згідно до ст.121 ЦПК України, суддя має право залишити заяву без руху, якщо вона не відповідає вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України і запропонувати позивачу усунути вказані недоліки до певного часу.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя –


У Х В А Л И В :


Позовну заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 , про звернення стягнення, залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки поданої заяви в строк до 04.09.2009р. і роз'яснити, що в іншому випадку заява вважатиметься не поданою і буде повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Суддя:

Справа № 2-1159

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі – Шелестіній О.А.

за участі представника позивача Оніпко Є.А., відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Акціонерного комерційного банку «Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по кредитному договору, звернення стягнення на заставлене майно, посилався на те, що 28.09.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1. був укладений кредитний договір № 0034725- N , відповідно до якого банк надав йому кредит у сумі 57 800 доларів США на строк користування з 28.07.2007 року по 27.09.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 11.5% річних.

З метою забезпечення зобов»яань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1. був укладений іпотечний договір № 0034725-NS-1 від 28.09.2007 року згідно з яким ОСОБА_1. передав банку в іпотеку нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_1. Крім того з метою забезпечення виконання умов договору між банком та відповідачем ОСОБА_2. був укладений договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов»язання відповідати за невиконання позичальником умов кредитного договору.

ОСОБА_1. систематично порушує умови договору. Своєчасно та у встановлені строки не сплачує заборгованість по кредитному договору, у зв»язку з чим виникла заборгованість по кредиту у сумі 1860, 43 долари США та прострочена заборгованість по процентам у сумі 2 564.60 доларів США, а також нарахована пеня.

Позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору у сумі 427 958 гривень 99 коп. та звернути стягнення на заставлене майно.

Протягом усього часу розгляду справи позивач змінював позовні вимоги. На час розгляду справи позовні вимоги складались з вимог про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення з відповідачів у солідарному порядку 443 239 грн., пені та штрафу у сумі 38 093 грн. 42 коп., витрати по справі та просив звернути стягнення на заставлене майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року зареєстрованого в реєстрі № 6854. Звернення стягнення провести шляхом прилюдних торгів за ціною визначеною незалежним оцінювачем на день реалізації, але не нижчою за початкову ціну реалізації предмету іпотеки 344 530 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідачі позовні вимоги визнали повністю.

Відповідач ОСОБА_1. просив не стягувати борг з поручителя, бо останній не винен у тому, що виникла кредитна заборгованість.



Судом встановлено, що 28.09.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1. був укладений кредитний договір № 0034725- N , відповідно до якого банк надав йому кредит у сумі 57 800 доларів США на строк користування з 28.07.2007 року по 27.09.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 11.5% річних.

З метою забезпечення зобов»яань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1. був укладений іпотечний договір № 0034725-NS-1 від 28.09.2007 року згідно з яким ОСОБА_1. передав банку в іпотеку нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_1. Крім того з метою забезпечення виконання умов договору між банком та відповідачем ОСОБА_2. 28.09.2007 року був укладений договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов»язання відповідати за невиконання позичальником умов кредитного договору.

П. 3.2.2 кредитного договору передбачена можливість позивача достроково вимагати повернення кредитних коштів та розірвання кредитного договору, а тому позовні вимоги про дострокове розірвання кредитного договору підлягають задоволенню

Оскільки ОСОБА_1. не виконує зобов»язання по кредитному договору, пояснив, що у нього немає коштів на погашення кредитної заборгованості, не заперечує проти дострокового розірвання кредитного договору , суд вважає що позовні вимоги про дострокове розірвання кредитного договору підлягають задоволенню.

Неспроможність ОСОБА_1. сплачувати кредитну заборгованість дає підстави суду задовольнити позовні вимоги про стягнення всієї суми по кредитному договору з нарахованими відсотками , штрафу у сумі 5000 грн. за не перестрахування предмету іпотеки..

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що неспроможність сплати кредитних коштів виникла у ОСОБА_1. в основному від незалежних від нього причини, а саме світової фінансової кризи та збільшення курсу долара майже у двічі, враховуючи матеріальних стан, суд у відповідності до вимог ч. 3 ст.551 ЦК України зменшує розмір нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідачів до 5 000 грн.

Підлягають також задоволенню позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно, оскільки вони відповідають вимогам договору іпотеки укладеного між банком та ОСОБА_1.

Судом задовольняються вимоги про стягненню з відповідачів на користь позивач витрати пов»язані з розглядом справи.



Керуючись ст. 526, 530, 553, 554, 551, 612, 1049, 1050 ЦК України, ст., ст.10, 11, 60,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,


В И Р І Ш И В:


Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Полтави, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Полтави, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного комерційного банку « Форум» код ЄДРПОУ 21574573 в особі Полтавської філії АКБ «Форум» код ЄДРПОУ 33884925 рахунок 3900490024 в АКБ «Форум» м. Київ МФО 322948 прострочену заборгованості за кредитом 369 826.88 грн., прострочену заборгованість по кредиту 49 551.29 грн. прострочену заборгованість по процентам 23 860.99 грн. пеню у сумі 5000 грн., штраф у сумі 5000 грн., 1700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, а всього 454 969 грн. ( чотириста п»ятдесят чотири тисячі дев»ятьсот шістдесят дев»ять гривень) - солідарно.

Звернути стягнення на заставлене майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року зареєстрованого в реєстрі № 6854.

Звернення стягнення провести шляхом прилюдних торгів за ціною визначеною незалежним оцінювачем на день реалізації, але не нижчою за початкову ціну реалізації предмету іпотеки 344 530 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.



Суддя Л.М. Васильєва
stairtov (Пользователь)
Отрубить! Выкинуть!Забыть!!!
Platinum Boarder
Сообщения: 2591
graph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Мужчина Дата рождения: 1963-09-25
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27442
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 5  
Справа № 2-1372/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2009 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю секретаря - Третьякової Т. М.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 11408 від 22.02.2007 року, визнання недійсним договору застави майна від 22.02.2007 року, визнання недійсним договору застави автотранспорту від 22.02.2007 року, договору застави товарів в обороті від 22.02.2007 року, укладених між сторонами, посилаючись на те, що за оспорюваним кредитним договором він отримав від відповідача кредит в іноземній валюті, що суперечить Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та ст. 524 ЦК України, відповідно до яких договірне зобов’язання повинно бути виражено виключно у грошовій одиниці України – гривні. Наявність у оспорюваному кредитному договорі положень щодо вираження грошових зобов’язань між сторонами в доларах США як засобу платежу за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на надання відповідачем кредиту в іноземній валюті та використання ним долару США як засобу платежу за кредитним договором суперечить, крім зазначених вище норм, статті 99 Конституції України, ст. 35 Закону України «Про Національний банк України». З посиланням на ч. 1 ст. 203 ЦК України просив визнати недійсним оспорюваний кредитний договір. З урахуванням ч. 2 ст. 548 ЦК України, на підставі того, що договори, що забезпечують договір, що визнається недійсним, а саме договір застави майна від 22.02.2007 року, договір застави автотранспорту від 22.02.2007 року, договір застави товарів в обороті від 22.02.2007 року також підлягають визнанню недійсними.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, з підстав, зазначених у позові. Додатково пояснив, що оскільки він як сторона зобов’язання не має індивідуальної ліцензії НБУ на проведення валютної операції, то осопрюваний кредитний договір суперечить чинному законодавству України.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, у відповідності до норм статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 11408, відповідно до умов якого позивач отримав від відповідача кредит в сумі 9640 доларів США на умовах платності, строковості та повернення на узгодженим між сторонами умовах, викладених у договорі (а. с. 8-10).

Отримання кредиту за вказаним договором позивачем не заперечується.

В забезпечення належного виконання позивачем (боржником) зазначеного кредитного договору сторонами 22.02.2007 року були укладені: договір застави майна, договір застави автотранспорту та договір застави товарів в обороті (а. с. 5-7, 11-13, 14-16).

Позивач, в супереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав доказів відсутності у відповідача генеральної чи індивідуальної ліцензії, наявність якої передбачена ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі по тексту - Декрет).

Що ж до посилання позивача на відсутність у нього такої ліцензії як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, то суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Крім того, суд враховує ту обставину, що позивач погодився з умовами укладених та оспорюваних ним договорів, скріпивши їх своїм підписом та вчинив дії на виконання умов договорів, отримавши від відповідача суму кредиту, виражену в доларах США, які й повинен повернути відповідачу на умовах, визначених у кредитному договорі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог чи заперечень позивачем не надано, про що ним підписано відповідну заяву.

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного, керуючись Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. ст. 11, 15, 16, 203, 526, 533, 546-548, 1049, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:



У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів відмовити повністю.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У випадку залишення судом заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідачем до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.



Суддя В. М. Сіянко
кристи (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 283
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Женщина Дата рождения: 1980-11-14
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27443
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 5  
Справа № 2-185/09


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26 травня 2009 року Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Поповича С.М.

при секретарі – Карпушевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічною позовною заявою приватного нотаріуса ОСОБА_1 . до ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про відшкодування моральної шкоди,


В С Т А Н О В И В:


З позовної заяви вбачається наступне.

04 квітня 2006 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», від імені якого діяла філія «Відділення Промінвестбанку в м. Олександрії Кіровоградської області», та ТОВ «Барбарис і Ко» було укладено кредитний договір № 41, за яким банк надав позичальнику ТОВ «Барбарис і Ко» кредит в сумі 503 000 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між Промінвестбанком та майновим поручителем по даному кредиту гр. ОСОБА_2 було укладено договір застави № 41/5 від 04 квітня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 . Предметом застави за вказаним договором є автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport TD 2.5, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 заставною вартістю 150 000 грн.

ТОВ «Барбарис і Ко» не виконало свої зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування. В зв’язку з цим 23 липня 2007 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 за письмовим зверненням Промінвестбанку було вчинено виконавчий напис на договорі застави № 41/5 від 04 квітня 2006 року про звернення стягнення на автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport TD 2.5, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Даним виконавчим написом, за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного автомобіля, запропоновано задовольнити вимоги Промінвестбанку, щодо повернення кредиту в сумі 150 000 грн., витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 2000 грн.

24 липня 2007 року Промінвестбанк звернувся до Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції з письмовою заявою про прийняття до виконання вказаного вище виконавчого напису нотаріуса. 24 липня 2007 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2007 року).

Як стало відомо в подальшому, вказаний автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport TD 2.5, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 є предметом застави за договором застави від 18.03.2005 року укладеним між гр. ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 515. Даний договір застави був укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та гр. ОСОБА_2 №014-09.5-2792 від 18.03.2005 року.

Посилаючись на п. 1 ст. 588 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про заставу» та п. 2.1.2. вказаного договору застави, яким заборонено інші застави уже заставленого майна без згоди заставодержателя, 09 серпня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області було подано позовну заяву про визнання недійсним договору застави №41/5 від 04.04.2006 року укладеного між Промінвестбанком та гр. ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу ОСОБА_1 04.04.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 911 та визнання таким, що не підлягає виконанню, вчинений 23.07.2007 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу ОСОБА_1 на договорі застави №41/5 від 04.04.2006 року виконавчий напис.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 січня 2008 року по справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та Промінвестбанку, про визнання недійсним договору наступної застави та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, визнано недійсним з моменту його укладення договір застави №41/5 від 04.04.2006 року укладений між Промінвестбанком та гр. ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі - Закон), нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Як зазначено у п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція), угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Таким чином, внаслідок вчинених відповідачем неправомірних нотаріальних дій позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 152 000 грн., яку позивач на підставі ст. 27 Закону України «Про нотаріат» просить суд стягнути з відповідача. також просить стягнути судові витрати та позбавити приватного нотаріуса ОСОБА_1 . свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, заявили про відсутність порушень закону при посвідченні договору застави № 41/5 від 04.04.2006 року та звернулись із зустрічною позовною заявою про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 (однієї) грн., оскільки дії позивача за первісним позовом, який звернувся до суду про стягнення матеріальної шкоди, порочать його честь та ділову репутацію як приватного нотаріуса, який нібито займається незаконною діяльністю.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог по основному та зустрічному позовах необхідно відмовити на підставі наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

04.04.2006 року приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу ОСОБА_1 було посвідчено договір застави № 41/5 в реєстрі за № 911 між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діяла філія «Відділення Промінвестбанку в місті Олександрії Кіровоградської області», та ОСОБА_2 , який виступав майновим поручителем по кредиту (кредитний договір № 41 від 04.04.2006 року) за зобов’язанням ТОВ «Барбарис і Ко». На підтвердження права власності на заставне майно – автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport TD 2.5, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 заставною вартістю 150 000 грн. – було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , копія якого знаходиться в справах приватного нотаріуса. Відсутність заборони на заставне майно підтверджувалась витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 7061239 від 04.04.2006 року, наданого за підписом представника та печаткою банку.

В зв’язку з невиконанням умов кредитного договору № 41 від 04.04.2006 року, письмовим зверненням Промінвестбанку, 23.07.2007 року ОСОБА_1 з дотриманням положень розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України було вчинено виконавчий напис на договорі застави № 41/5 від 04.04.2006 року.

У вересні 2007 року ОСОБА_1 в якості третьої особи був залучений до участі у цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору наступної застави та про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса на договорі наступної застави. Після ознайомлення з копіями документів, які були надані до суду банками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» для ОСОБА_1 . стало очевидним, що автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport TD 2.5, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний за кредитні кошти ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору № 014-09.5-2792 від 18.03.2005 року. 23.03.2005 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було накладено заборону на вищезазначений автомобіль.

Інформація із витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна, що надавалася нотаріусу Олександрійською філією «Відділення Промінвестбанку» для посвідчення договору застави від 04.04.2006 року № 41/5 не відповідала дійсності.

Зазначені обставини стали підставою для звернення 11.10.2007 року ОСОБА_1 . в прокуратуру м. Олександрії із заявою про незаконність дій представників АКБ «Промінвестбанк», які надали йому недостовірну інформацію щодо обтяжень заставного майна. По результатам перевірки прокуратурою м. Олександрії 23 і 29 лютого 2008 року порушено кримінальні справи відповідно по ч. 1 ст. 358 КК України відносно працівника «Промінвестбанку» ОСОБА_4 ., яка підробила 04.04.2006 року Витяг № 7061239 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та по ч. 3 ст. 190 КК України за фактом шахрайства відносно ОСОБА_2

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 08.01.2008 року визнано недійсним з моменту його укладення договір застави № 41/5 від 04.04.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу ОСОБА_1 04.04.2006 року та зареєстрований в реєстрі за № 911.

Зазначені правовідносини регулюються діючим Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5.

Аналізуючи нотаріальні дії відповідача, суд не находить підстав для визнання їх неправомірними чи скоєними внаслідок недбалості.

Відповідно до п. 96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України договори про заставу майна, що підлягають реєстрації, посвідчуються нотаріусом за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що заставляється, та у передбачених законодавством випадках державної реєстрації прав на це майно.

Предметом застави є автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport TD 2.5, випуску 2005 року, який належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого Кіровоградським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 18.03.2005 року. В матеріалах нотаріальної справи зберігається фотокопія вищезазначеного свідоцтва про реєстрації транспортного засобу, де в графі особливі відмітки відсутні будь-які відомості.

Відповідно до ст. 577 Цивільного кодексу України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Договори про заставу нерухомого та рухомого майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження майна або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Законодавством України не визначено, що тільки нотаріус має право формувати витяг з вищезазначеного реєстру.

В матеріалах нотаріуса зберігається витяг № 7061239 від 04.04.2006 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформованого працівником Промінвестбанка та скріплений його підписом і печаткою зазначеного банка, в якому вказано, що інформація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо майна боржника відсутня.

Згідно ч. 5 ст. 588 Цивільного кодексу України заставодавець незареєстрованої застави зобов’язаний надати кожному із заставодержателів інформацію про всі попередні застави майна в обсязі, встановленому ст. 584 ЦК України.

Крім того, в тексті договору застави (п. 2.1.5) заставодавець засвідчив, що до предмета застави не пред’явлені і не будуть пред’явлені за обставин, що існують на момент укладення та дії цього договору майнові позови, пов’язані з вилученням предмета застави або обмеженням користування, володіння чи розпорядження ним.

В п. 2.1.7 договору вказано, що будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені предметом застави чи правами на його отримання, незалежно від строків виникнення цих вимог та будь-яка інформація, надана ним щодо предмета застави на момент укладення договору, є достовірною.

З пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_1 . вбачається, що після перевірки всіх наданих необхідних документів сторонами для посвідчення договору застави, у нього не виникло сумнівів щодо його посвідчення.

Згідно п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України договір застави автомобіля Mitsubishi Pajero Sport був посвідчений, оскільки підстав відмовити у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було.

Таким чином, судом не встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 було відомо, що витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який був наданий АК ПІБ, не містив в собі належний об’єм інформації щодо заставного майна.

По результатам службової перевірки, проведеної відносно ОСОБА_1 комісією нотаріусів і направленої на ім’я начальника Головного управління юстиції в Кіровоградській області, не встановлено в його діях порушення чинного законодавства при оформленні договору застави автомобіля та вчинення виконавчого напису.

З наведених підстав суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача по первісному позову ОСОБА_1 . у заподіянні шкоди позивачу АК ПІБ.

Суд також не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 . про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди в розмірі 1 грн., оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на законі.

Як убачається із зустрічного позову моральна шкода ОСОБА_1 полягає в тому, що сам факт звернення позивача по первісному позову до суду про відшкодування майнової шкоди принизив честь та ділову репутацію ОСОБА_1 . як приватного нотаріуса. Однак, діючим законодавством не передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди із-за звернення іншої сторони з судовим позовом.


Керуючись ст.ст. 27, 39, 51 Закону України «Про нотаріат», п.п. 38, 96, 252 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 – 215, 218 ЦПК України, суд


В И Р І Ш И В:


В задоволенні позову закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом приватного нотаріуса ОСОБА_1 . до ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Кіровоградської області шляхом подачі на протязі 10 днів після проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги.


Суддя:
кристи (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 283
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Женщина Дата рождения: 1980-11-14
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27444
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 5  
Справа №2-4-383/08 p.



Центральний районний суд

м. Миколаєва



РІШЕННЯ

Іменем України



28 березня 2008р.

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючої - судді Яворської Ж.М. , при секретарі - Литвинчук О.М. , за участю представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2. , представника відповідачаОСОБА_3.- ОСОБА_4. , представника третьої особи УДАІ в Миколаївській області - Міхова В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля , -



ВСТАНОВИВ:



ТОВ «Український промисловий банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2. , ОСОБА_3. про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля , посилаючись на те , що між ними та ОСОБА_5. без їх згоди продав автомобіль , який був заставленим майном і знаходився в державному реєстрі рухомого майна.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3. позов не визнали , суду пояснили , що їм не було відомо проте , що спірний автомобіль є заставленим майном .

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився , про день та дату слухання справи повідомлявся належним , про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду, справа слухалася у його відсутність.

Третя особа - представник УДАІ УМВС України в Миколаївській області, позов не визнав , суду пояснив , що по даним УДАІ даний транспортний засіб не вважається таким , що придбаний в кредит, відсутні дані про заборону на його відчуження.

Представник ТОВ «Автопродажа» в судове засідання не з'явився , про день та дату слухання справи повідомлявся належним чином , про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників процесу , свідків, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази , суд встановив наступне .

Відповідно до договору №15/08 від 15.08.2005 p., між ТОВ «Автомир» та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі -продажу транспортного засобу AUDI F8-4-2 QUATTRO , вартістю 138875 грн.00 коп.

15.08.05 р. МФ ТОВ «Укропромбанк» було надано гарантійний лист директору ТОВ «Автомир» про видачу ОСОБА_5 кредиту на купівлі даного транспортного засобу.

15 серпня 2005 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №235 П/2005 р. Відповідно до якого , банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 19313 дол. США , терміном на 36 місяців , процентна ставка за користування кредитом 12.5 %, мета кредитування - придбання автомобіля - AUDI А.8 4.2 QUATTRO , вартістю 138875 грн.00 коп. Кінцева дата повернення кредиту 14 серпня 2008 р.



17.08.2005 p. між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу , предметом застави якого є автомобіль - AUDI, марки А8 4.2 QUATTRO , 1995 р.в., реєстраційний номерНОМЕР_1. Відповідно до п.3.1.4 заставодавець зобов'язаний не відчужувати предмет застави у будь-який спосіб та не обмежувати його зобовязанями з боку третіх осіб без отримання на це попередньої письмової згоди заставо держателя.

26.08.2005 р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону відчужувати вищевказаний транспортний засіб.

03.11.2005 р. до вищевказаного договору застави було внесено зміни - в п.1.2 в частині вказівка реєстраційного номеруНОМЕР_2та викладено п.1.3 відповідно до якого -предмет застави належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 19.10.2005 р.

Як вбачається із матеріалів справи , відповідно до заяви поданої ОСОБА_5 до ММРЕО ВДАІ в Миколаївській області , даний транспортний засіб придбано на товарній біржі - біржова угода 1/2346 від 16.08.2005 р. , видано державний номерНОМЕР_1, поставлено на тимчасовий облік.

2005 р. ОСОБА_5 звернувся до ММРЕО ВДАІ в Миколаївській області про перереєстрацію в зв'язку з заміною номерного знаку на НОМЕР_4 , видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5

2006 р. ОСОБА_5 звернувся з заявою зняття з обліку для реалізації вказаний автомобіль. 31.03.2006 р. спірний ТЗ , представник за дорученням від ОСОБА_5 - ОСОБА_6 продав ОСОБА_2 за договором №6297 , який було укладено на ТБ « Автопродажа» . Продаж вчинено за 14500 дол.США.ТЗ було зареєстровано в ММРЕО ОДАІ , видано держ.номер НОМЕР_6 , ОСОБА_2 видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_7.

20.05.2006 р. ОСОБА_2 звернулася з заявою про зняття з обліку для реалізації. 20.05.2006 р. спірний ТЗ остання продалаОСОБА_3. за договором № 6618 , який укладено на ТБ «Автопродажа». Продаж вчинено за 15000 дол. США., які ОСОБА_2 (отримала , що підтверджується розпискою , яка є в матеріалах справи. ТЗ було (зареєстровано в ММРЕО ВДАІ , видано держномер НОМЕР_8 .ОСОБА_3. видано [свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 .

Відповідно до наданих до суду даних ММРЕО ВДАІ, спірний автомобіль в даний :час зареєстрований заОСОБА_3., під арештом ніколи не перебував.

Кожного разу при знятті з обліку та реєстрації за новим власником , спірний ТЗ перевірявся по базі даних «Арешт» та «Розшук» та інші.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача , на момент укладення договору застави , договору про надання послуг між банком та ВДАІ УМВС України в Миколаївській області не було, тому дані проте , що даний автомобіль є заставленим майном і накладено заборону на його відчуження до ВДАІ не направлялося . Вважали , що так як вказане рухоме майно внесено до реєстру обтяжень , то ОСОБА_5 не зможе ним розпорядитися без їх дозволу.

Як вбачається із договору застави , заставодержатель може звернути стягнення на ; предмет застави у випадку невиконання застоводавцем основного зобов'язання . Відповідно до п. 4.5 договору звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса .

Як встановлено в судовому засіданні , рішення про стягнення з відповідача

ОСОБА_5 на користь позивача заборгованості по кредитному договору ,

звернення стягнення на заставлене майно чи виконавчий надпис нотаріуса відсутні.

В силу ст. 319 ЦК України , власник володіє , користується, розпоряджається своїм

майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , які не суперечать закон.

Як встановлено в судовому засіданні , ОСОБА_5 був власником транспортного засобу і на момент продажу не був позбавлений такого права , оскільки



знаходження майна в заставі не свідчить про перехід права власності на заставлене майно до заставодержателя.( п. 1.3, 1.5 договору застави)

Відповідно до вимог ст. 591 ч.1 ЦК України , реалізація предмета застави, на який звернене стягнення , проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Тільки після продажу , відповідач міг втратити право власності на автомобіль .

На підставі викладеного , у відповідності до ч.3 ст. 215, 319 , 591 ч.1 ЦК України , ст. .9 Закону України «Про заставу» Дравші торгівлі у розстрочку , затверджених ПКМ України №997 від 01.07.1998 p., Правил державної реєстрації та обліку автомобілів..., затверджених Постановою KM № 1388 від 07.09.1998 р. , суд приходить до висновку , що вимоги позивача не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню , оскільки на момент продажу автомобіля ОСОБА_5 був його власником , заборона на зняття з реєстрації для реалізації в органах , які безпосередньо здійснюють вказані функції не накладалася , рішення про звернення стягнення на заставлене майно та виставлення його на торги відсутні.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , судовий збір та витрати на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення сплачено при звернення до суду .

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -



ВИРІШИВ :



В задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними угоди купівлі-продажу автомобіля -відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.
кристи (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 283
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Женщина Дата рождения: 1980-11-14
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27707
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 20  

Убедительное основание
истец был пьян


Справа №2-780/09

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2009 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Калитки О.М.,
секретаря судового засідання Резниковій А.Б.

представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки „Надія”, третя особа ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним посилаючись на те, що між кредитною спілкою «Надія» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № НОМЕР_1 від 22 серпня 2008 року, відповідно до якого відповідач надав йому кредит в розмірі 7000,00 грн. на термін 24 місяці, до 22 серпня 2010 року, під заставу квартири та поруку одного поручителя ( договір поруки № НОМЕР_2 від 22.08.2008р.). Крім цього, кредитодавець зобов'язав позичальника видати довіреність на ім'я ОСОБА_4 на право розпорядження його квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та незаконно утримують документи на цю квартиру.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, які затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 2 грудня 2003 року № 146 та реєстровані в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003р.- за № 1225/8546 кредитна спілка при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності повинна дотримуватись вимог законодавства України, зокрема Законів України «Про кредитні спілки», « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , «Про захист прав споживачів» та нормативно-правових актів Держфінпослуг, які регулюють діяльність кредитних спілок (пункт 3.1.).

Згідно пункту 3.10 Ліцензійних умов кредитна спілка зобов'язана здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, зазначену у відповідній ліцензії на підставі договору, який має відповідати вимогам статті 6 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті її Закону України « Про захист прав споживачів» .

Відповідно до статті 11 Закону України « Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1. особу та місцезнаходження кредитодавця;
2. кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, Його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
3) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
й) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі неподання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Ця вимога закону не була виконана кредитодавцем. що є порушенням прав споживача фінансових послуг.

До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з третьою особою, визначеною кредитодавцем.

В порушення цієї норми закону Позивача було зобов'язано видано довіреність, на право розпорядження його майном на ім'я ОСОБА_4 , який є сином голови спостережної ради ОСОБА_5 за заступника голови правління ОСОБА_6 .

Питання щодо визнання угод недійсними та правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону врегульовано нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Вказана суперечність відповідно до статті 215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України недійсним е правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правопис). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналіз наведених умов кредитного договору свідчить про те, що він носить зловмисний характер з боку кредитодавця і укладений в порушення норм Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 р. № 2908 - III та Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07-2001р. № 2664 - ПІ, а саме:

Відповідно до статті 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Але при цьому умови договору повинні відповідати вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Спірний кредитний договір та пов'язані з ним договір застави та договір поруки укладено в порушення принципу розумності і справедливості, оскільки не можуть бути розумними, справедливими та законними наступні умови:

п. 3.1 : Плата за користування кредитом (відсотки) встановлюється виходячи а відсоткової ставки 54% річних за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. В інших кредитних установах кредитна ставка складає від 20 до 30 % річних.

п. 3.6 : У випадку, якщо позичальник вносить кредитодавцю не повну суму, зазначену в графіку погашення кредиту, у першу чергу сплачуються відсотки по наданому кредиту, а залишок коштів направляється в погашення основної суми кредиту.

п. 3.8. При порушенні Позичальником графіка погашення строкового платежу по кредиту більш ніж на 3 банківських дні кредит визначається з підвищеним рівнем ризику.

п. 3.9 У перший місяць визнання кредиту з підвищеним ризиком відсоткова ставка, зазначена в п. 3.1 розділу з цього Договору збільшується на 12% річних та нараховуються за кожний день прострочення сплати по кредиту до погашення заборгованості позичальником. У разі непогашення заборгованості протягом даного терміну з наступного місяця нараховується додаткова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі подвійної річної відсоткової ставки зазначеної в п. 3.1. розділу 3 за кожний день прострочення сплати по кредиту, при цьому кредитодавець проводить перерахунок сплати.

Розрахунок свідчить про те, що вже через місяць при порушенні умов кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом становить 132 % (С 54% +12%)*2= 132%) , що є нічим іншим , як надприбуток кредитодавця і протирічить змісту і духу Закону України „Про кредитні спілки”, відповідно до статті 1 якого кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Пункт 3.11. Порушенням графіка погашення є: сплата меншої суми, ніж зазначено в колонці «сума», графіка погашення в відповідності з датою, прострочення терміну платежу.

Пункт 4.2. Повернення кредиту та відсотків відбувається в такому порядку: першочергово відсотки, а в наступну чергу основна сума кредиту.

Пункт 5.1.2 Використати кредит на цілі, зазначені у п.1.2 Договору. У випадку нецільового використання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити подвійну відсоткову ставку за кожний день користування кредитом та повернути кредит.

Пункт 5.1.3 Сплатити кредитодавцю у разі затримки більш ніж на З банківських дні погашення кредиту додаткову відсоткову ставку у розмірі подвійної річної відсоткової ставки , зазначеної в п. 3.1. розділу 3, за кожний день прострочення сплати по кредиту.

Пункт 5.4.З. У разі затримки позичальником повернення кредиту, частини кредиту або сплати відсотків більш, ніж на два місяці, відшкодувати суму боргу не очікуючи строку, передбаченого п.2.1., розділу 2 даного Договору за рахунок всіх своїх внесків (вкладів) в разі наявності у кредитодавця у повному обсязі, заставленого майна та іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.

Пункт 5.4.4. У разі затримки позичальником більше, ніж на два місяці сплати відсотків за користування кредитом або повернення кредиту (згідно п. 4.І.. розділу 4) кредитодавець має право стягнути з позичальника додаткову відсоткову ставку у розмірі подвійної річної відсоткової станки, вказаної в Договорі п. 3.1 розділу 3, за користування кредитом та (або) розірвати Договір з позичальником та стягнути з нього у встановленому заковом порядку всю заборгованість згідно Договору.

Пункт 6.3. Виданий кредит забезпечується всім належним позичальнику, поручителям та заставодавцям майном та коштами, на які може бути звернено стягнення, в порядку, встановленому чинним законодавством України, враховуючи всі внески (вклади) позичальника у кредитодавця.

Згідно пункту 3.10 Ліцензійних умов кредитний договір повинен містити:
- умови, які не суперечать одна одній та не містять положень з неоднозначним трактуванням;
- порядок нарахування та виплати процентів (методи нарахування процентів ).

В порушення нього припису закону спірний кредитний договір не дає змогу споживачеві зрозуміти суть нарахування процентів, оскільки не містить порядок нарахування та виплати процентів (методи нарахування процентів) та містить умови, які суперечать одна одній, а саме:

Згідно пункту 3.8. кредит визначається з підвищеним рівнем ризику при порушенні позичальником графіка погашення строкового платежу по кредиту більш ніж на 3 банківських дні і відповідно до пункту 3.9. у цьому разі відсоткова ставка збільшується на 12% річних та нараховується за кожний день просрочення сплати по кредиту до погашення заборгованості позичальником.

Згідно цього ж пункту 3.9. У разі непогашення заборгованості протягом даного терміну з наступного місяця нараховується додаткова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі подвійної річної відсоткової ставки.

При цьому згідно пункту 5.1.3. у разі затримки більш ніж на 3 банківських дні погашення кредиту нараховується додаткова відсоткова станка у розмірі подвійної річної відсоткової ставки за кожний день прострочення сплати по кредиту.

Таким чином залишається незрозумілим, з якого ж часу нараховується подвійна облікова ставка за кредитним договором - через три дні чи через два місяці?

В порушення статті 577 Цивільного кодексу України, яка передбачає , що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом, договір застави № НОМЕР_3 від 22.08.2008р. нотаріально не досвідчений та не зареєстрований.

Згідно статті 220 Цивільного кодексу України правовим наслідком недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є його нікчемність.

Відповідно до статті 585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - 3 моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, оскільки спірний договір застави нотаріально не посвідчений, то права застави у КС „Надія” відносно квартири позичальника не настало.

Розуміючи це, Кредитодавець ввів в оману Позивача , зобов'язавши його видати довіреність на ім'я ОСОБА_4 на право розпорядження квартирою . Відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті ст..229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином факт оформлення довіреності на право розпорядження квартирою позичальника свідчить про зловмисність з боку відповідача, оскільки кредитний договір є тільки таким , що приковує справжню його мету - заволодіти майном позивача, Про це свідчить також той факт , що умовою кредитного договору є право Кредитодавця звернути стягнення на заставлене майно вже через два місяці затримки позичальником повернення кредиту, частини кредиту або сплати відсотків.

В порушення статті 582 Цивільного кодексу України, яка передбачає що оцінка предмета, застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін. що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом, заставлене майно - однокімнатна квартира, вартість якої за довідкою БТІ складає 68526,00 грн., оцінена в 15000,00 грн, тобто її вартість відповідачем зловмисне занижена у п'ять разів.

Ця обставина свідчить про те, що кредитний договір з боку кредитодавця порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина шляхом заволодіння його майном – квартирою.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і сво6од людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, при укладенні спірного договору були порушені загальні засади цивільного законодавства , які передбачені у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме:

- неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;
- свобода договору;
- справедливість, добросовісність та розумність.

Укладення нікчемних договорів з боку Позивача стало можливим у зв'язку з численними порушеннями законодавства з боку Відповідача, а також у зв'язку з тим, що під час укладання кредитного договору він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки хворіє на хронічний алкоголізм і в цей час у нього був запій.

Якби він був у змозі проаналізувати положення цього договору, то ніколи б його не підписав.

Крім цього слід зазначити, що підписи ОСОБА_2 , які стоять в договорі застави та у кредитному договорі, не співпадають із його справжнім підписом, що візуально видно при порівнянні їх з підписом у паспорті.

Відповідно до приписів статті 225 Цивільного кодексу України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Умовою застосування правил даної статті є знаходження дієздатної фізичної особи під час вчинення правочину у такому стані, при якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. При цьому мається на увазі тимчасовий стан, при якому людина внаслідок функціонального розладу психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих явищ не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Угода, яка здійснена у такому стані, не відображає справжньої волі особи на установлення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків і тому може бути визнана недійсною.

Оскільки під час підписання договору ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп'яніння, то не міг адекватно реагувати на те, що відбувається у приміщенні Кредитного союзу «Надія», не розумів значення своїх дій , підписуючи Договір.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позові, просила стягнути визнати недійсним кредитний договір за № НОМЕР_1 від 22.08.2008 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав, та просив застосувати наслідки визнання договору недійсним відповідно до ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні досліджені докази: копія кредитного договору № НОМЕР_1 від 22 серпня 2008 року, копія договору застави № НОМЕР_3 від 22 серпня 2008 року, копія договору поруки № НОМЕР_2 від 22 серпня 2008 року, копія витягу з реєстру довіреностей про видачу довіреності на ім’я ОСОБА_4 , копія заяви про скасування довіреності на ім’я ОСОБА_4 на розпорядження квартирою, копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей про припинення довіреності, копія листа приватного нотаріуса ОСОБА_7 про скасування довіреності, копія заяви КС „Надія” від 03.03.2009 року №91, копія паспорту ОСОБА_2 , копія посвідчення учасника ЧАЕС, довідка про вартість квартири.

Суд вважає надані позивачем докази достатніми та переконливими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 20, 203, 215, 216, 220, 228, 230, 231, 232, 235, 236, 216, 225, 248, 249, 577, 582, 585, 590 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 130, 174, 212-215, Ц ПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову Кредитної спілки „Надія” про визнання кредитного договору недійсним.

Позов ОСОБА_2 до Кредитної спілки „Надія”, третя особа ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним задовольнити.

Визнати кредитний договір № НОМЕР_1 від 22 серпня 2008 року, укладеного між Кредитною спілкою „Надія” та ОСОБА_2 , договір застави № НОМЕР_3 від 22 серпня 2008 року, укладеного між Кредитною спілкою „Надія” та ОСОБА_2 , договір поруки № НОМЕР_2 від 22 серпня 2008 року, укладеного між Кредитною спілкою „Надія” та ОСОБА_3 недійсними.

Зобов’язати Кредитну спілку „Надія” повернути правовстановлюючі документи на квартиру 89, розташовану в АДРЕСА_1 – свідоцтво про право власності на квартиру та технічний паспорт.

Забов`язати ОСОБА_2 повернути Кредитній спілці «Надія» гроші в сумі 7000грн. отримані ним за кредитним договором № НОМЕР_1 від 22 серпня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк.

Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя:

--------------------

Антирейд - рейдерство в Украине
тел.044)2296950
antiraid@bigmir.net
stairtov (Пользователь)
Отрубить! Выкинуть!Забыть!!!
Platinum Boarder
Сообщения: 2591
graph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Мужчина Дата рождения: 1963-09-25
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#27716
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 3 Месяцев назад Репутация: 20  
в подтверждение статьи www.gazeta.dp.ua/read/sankcii_za_nepogas..._kreditov_nezakonni_


Справа № 28/462-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

15.09.09р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" с.Васильківка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії м.Дніпропетровськ про визнання кредитного договору в іноземній валюті недійсним.

Суддя Манько Г.В.

Представники:
Від позивача: Бондар Є.І. - дов. від 12.08.09р.
Від відповідача: Пащенко Н.Ю. - дов. від 11.07.05р.

СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд визнати недійсним кредитний договір на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті №7/КВ-05 від 30 березня 2005р. та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії судові витрати.

Позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі, заявив, що ТОВ „Український промисловий банк”, як агент валютного контролю, мав здійснювати нагляд за тим, щоб резиденти України не здійснювали розрахунків в іноземній валюті один з одним через нього, яка кредитну установу, а тому не мав права надавати кредит в іноземній валюті для розрахунками резидентами України.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, заявив, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, просив суд в позові відмовити. Представник ТОВ „Укрпромбанк” заявив, що відповідно до отриманої ним ліцензії та письмового дозволу Національного банку України № 67-5 від 27.06.2006р. має право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України. Законодавством України не встановлено ні обмежень, ні заборони щодо отримання в іноземній валюті позичальником (резидентом), який не здійснює зовнішньо –економічну діяльність.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2005г. між ТОВ „Кварцит” та ТОВ „Український промисловий банк” був укладений Кредитний договір на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті № 7/КВ-05 з лімітом кредитування - 500 000 доларів США на строк три роки –до 30 березня 2008р. (далі Договір).

Вказаний Договір не відповідає вимогам закону, а саме згідно п. 1.2 згаданого вище договору, кредит був наданий позивачу –резиденту України - для поповнення обігових коштів, тобто для розрахунків з іншими резидентами України.

Відповідно до ст.3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” (надалі –„Декрет”) № 15-93 від 1993р., національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Згідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.

ТОВ „Український промисловий банк”, як агент валютного контролю, мав здійснювати нагляд за тим, щоб резиденти України не здійснювали розрахунків в іноземній валюті один з одним через нього, яка кредитну установу, а тому не мав права надавати кредит в іноземній валюті для розрахунками резидентами України. Отже, укладання спірного договору суперечить Декрету, тобто діючому законодавству України.

Суд не може погодитися з думкою відповідача про те, що отримання позики в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами України – юридичні дії, які не пов’язані між собою, бо згідно ст. 345 ч.2 Господарського кодексу України, мета, за якою надається кредит, є суттєвою, тобто обов’язковою, умовою кредитного договору. Пунктом 1.2 спірного договору передбачено, що валютний кредит був наданий позивачу –резиденту України - для поповнення обігових коштів, тобто саме для розрахунків з іншими резидентами України. Цей факт визнає сам відповідач.

Таким чином, відповідачу було заздалегідь відомо, що згідно спірному договору, він надає ТОВ „Кварцит” іноземну валюту з метою здійснення нею розрахунків з іншими резидентами України. Але такі розрахунки були б порушенням ст.3 Декрету, згідно якого національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, та підпункту „г” пункту 4 ст. 5 того ж Декрету, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії НБУ не допускається.

Згідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що видача банком–агентом валютного контролю – кредиту резиденту України в іноземній валюті для розрахунків цією валютою з іншим резидентом України є порушенням банком своїх обов’язків агента валютного контролю, тобто порушенням згаданого вище п. 2 ст. 13 Декрету, за що ст. 16 ч.2 абзацем 4 того ж Декрету передбачена відповідальність у вигляді позбавлення Генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штрафом у розмірі, що встановлюється Національним банком України.

У зв’язку з тим, що згадані вище норми забороняють надання кредиту в іноземній валюті резиденту України для розрахунків з іншими резидентами України, суд вважає, що вони ж забороняють і отримувати такі кредити. Тому суд вважає не заснованим на законі твердження відповідача про те, що „законодавством України не встановлено ні обмежень, ні заборони щодо отримання в іноземній валюті позичальником (резидентом), який не здійснює зовнішньо–економічну діяльність”.

Разом з тим, суд вважає доведеним твердження ТОВ „Український промисловий банк” про те, що він, ”відповідно до отриманої ним ліцензії та письмового дозволу Національного банку України № 67-5 від 27.06.2006р. має право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України”. Це право відповідача підтверджується приведеними ним численними нормативними актами, вказаними вище.

Але це право відповідача носить загальний характер. Воно не поширюється та не може поширюватися на випадки, коли вказані вище операції суперечать діючому законодавству, зокрема - Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р. Право ТОВ „Український промисловий банк” розміщувати валютні кошти на валютному ринку України не звільняє його від обов’язків агента валютного контролю, передбаченого п. 2 ст. 13 Декрету. Навпаки, застосування цього права всупереч вказаним обов’язкам суд вважає зловживанням правом, яке не допускається відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що позивач здійснив конвертацію отриманих ним кредитних коштів в іноземній валюті в гривню, що відповідач вважає правомірним, - суд вважає доказом недійсності спірного договору. Адже, конвертувавши кредитну валюту в гривню, ТОВ „Кварцит” формально порушило спірний договір, згідно п. 1.2 якого він мав розраховуватися з резидентами України саме іноземною валютою. Але його дії щодо цієї конвертації та подальших розрахунків відповідали закону, що визнає сам відповідач. Таким чином, незаконним є кредитний договір, який передбачав незаконні дії.

Отже позивач порушив з відома відповідача умови укладеного кредитного договору на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті № 7/КВ-05 від 30.03.2005р., а саме розрахувався в супереч умовам договору з резидентами України валютою України.

Згідно вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

З огляду на вищевказане позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалам справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 203, 215 Цивільного кодексу України, Декретом КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним кредитний договір на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті № 7/КВ-05 від 30 березня 2005р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, ідентифікаційний код 26459670) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" (Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Васильківка, вул. Радянська, 1-А, ідентифікаційний код 30155197) державне мито 85 грн., 118 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу .

Видати наказ коли рішення набере законної сили.

Суддя

Г.В. Манько

Рішення підписано 21.09.09р.


--------------------
Антирейд - рейдерство в Украине
тел.044)2296950
stairtov (Пользователь)
Отрубить! Выкинуть!Забыть!!!
Platinum Boarder
Сообщения: 2591
graph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Пол: Мужчина Дата рождения: 1963-09-25
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28413
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 19  
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

УХВАЛА

ПРО ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ



28.09.09 р. Справа № 2/330пн



Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донецька регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк



до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк



про: застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.



ВСТАНОВИВ:



Позов подано з додержанням вимог, викладених в статтях 54-57 ГПК України і додані до нього матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Керуючись статтями 61, 64, 65 ГПК України


У Х В А Л И В:



Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі

2/330пн.Судове засідання призначити на 29.10.09 року о 10:00 год., яке відбудеться у приміщенні суду, кімната № 213

1. Зобов’язати позивача надати суду оригінали документів, що додані до позовної заяви для огляду; забезпечити явку представника з належним чином оформленою довіреністю та документом, що посвідчує особу.

2. Зобов’язати відповідача надати суду відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своїх доводів та заперечень згідно норм чинного законодавства, а також докази вручення відзиву позивачу; документи, що підтверджують правовий статус відповідача: свідоцтво, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ; забезпечити явку представника у судове засідання з належним чином оформленою довіреністю та документом, що посвідчує особу.



Роз’яснити сторонам, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, з винної сторони стягується штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.



Суддя
Антонина (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 237
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28415
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 19  
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А


09.11.09 р. Справа № 2/330пн

За позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донбаська регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк


про: застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.



Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.


За участю

представників сторін:

від позивача:

від відповідача:


Позивач, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донецької регіональної дирекції” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

09.11.2009 р. до Господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк по справі 2/330пн на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р.

Відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України, Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи те, що справу необхідно терміново направити до Донецького апеляційного господарського суду, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 79, 86 ГПК України, суд


УХВАЛИВ:


1. Зупинити провадження у справі до розгляду апеляційної скарги Донецьким апеляційним господарським судом.

2. Сторонам повідомити суд про результати розгляду справ з наданням відповідних процесуальних документів.




Суддя
Антонина (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 237
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Последняя редакция: 10/02/2010 12:01 By Антонина.
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28416
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 19  
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

18.01.10 р. Справа № 2/330пн

За позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донбаська регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк

про: застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.



Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

За участю

представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донецької регіональної дирекції” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.11.2009р. провадження у справі було зупинено, у зв’язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009р. ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р. залишено без змін.

У зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі та поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 79, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити провадження у справі 2/330пн

Розгляд справи призначити на 27.01.10 о 12:00 у приміщенні господарського суду Донецької області, за адресою: 83048, м.Донецьк, вул.Артема 157, кабінет № 213.

1. Зобов’язати відповідача надати суду відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своїх доводів та заперечень згідно норм чинного законодавства, а також докази вручення відзиву позивачу.

2. Визнати обов’язковою явку представників сторін у судове засідання.



Суддя
Антонина (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 237
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Последняя редакция: 10/02/2010 12:03 By Антонина.
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28417
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 19  
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157

У Х В А Л А

ПРО ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

27.01.10 р. Справа № 2/330пн

За позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донбаська регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк

про: застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.



Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився


Позивач, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донецької регіональної дирекції” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

Позивач та відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку відкласти розгляд справи у зв’язку з неявкою представників сторін та невиконанням вимог ухвали суду.



На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд



У Х В А Л И В:

Відкласти розгляд справи на 10:15 год. 08.02.10 року.

1. Зобов’язати відповідача надати суду відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своїх доводів та заперечень згідно норм чинного законодавства, а також докази вручення відзиву позивачу.

2. Визнати обов’язковою явку представників сторін у судове засідання.

Суддя
Антонина (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 237
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28419
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 19  
Что получается, что ВТБ подал иск на Централь по возврату кредитных денег в результате недействительности кредитных договоров и:
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А


09.11.09 р. Справа № 2/330пн

...Відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України, Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом....

Я так поняла - это дело № 9/70пд о признании недействительным кредитных договоров между Централем и ВТБ, которое ВГСУ вернул на рассмотрение в первую инстанцию!!!
А в приведенной выше ухвале сказано:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.11.2009р. провадження у справі було зупинено, у зв’язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009р. ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р. залишено без змін.

У зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі та поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі.


Т.е получается дело было дорасмотрено по признанию недействительным кредитных договоров и принято решение в пользу Централя!!! только нигде это не афишируется!!! в реестре развязки этого дела № 9/70пд нет!!! у меня почему-то вообще ничего не нашло!!! концы в воду!!!
Антонина (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 237
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Последняя редакция: 10/02/2010 12:33 By Антонина.
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28420
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 135  
Совсем не то получается , Тоня .

09.11.2009 р. до Господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” м. Донецьк по справі 2/330пн на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р.

Ухвала господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р.касалась , скорее всего , каких- то процедурных вопросов , с которыми Централь не согласилось ,и подало на эту ухвалу апелляцию.Но апелляция Централи отказала , после этого слушание дела снова возобновилось в хоз.суде Донецкой обл ,т.е. все в той же первой инстанции .Но 27 января ни ответчик ,ни истец в суд не явились и слушание дела перенесено было на 8 февраля.
Теперь ищи Ухвалу ,Постанову или шо там еще было вынесено 8 февраля.Т.е. НИКАКОГО решения по сути до этой даты принято не было , а так ...качели...
Анастасия (Админ)
Наша цель - наносить пользу и причинять добро !
Administrator
Сообщения: 1676
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
ICQ#: 390381531 (Джонатан) Пол: Женщина Положение: Не дождетесь ! Дата рождения: 1917-01-04
Лог Лог  
 
Закон ,который невозможно исполнять - законом не является .(Ф.Ларошфуко)
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28425
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 19  
Ага Ларис, я разобралась, дело было приостановлено, т.к. донецкий хозяйственный суд выдал Ухвалу про забезпечення позову , а Централь пытался оскаржити в аппеляционном суде данную ухвалу.
Наверное ВТБ испугался, что пока будет решение суда ВХСУ, то Централь быстрнько сольет все свои активы и объявит себя банкротом....и быстренько подал иск на возврат Централем денег по недействительным договорам, но основная фишка в том, что бы суд выдал ухвалу об обеспечении позова, т.е. шляхом заборони відчуження майнових прав, що належать ТОВ "Готель "Централь"...

донецький апеляційний господарський суд



Постанова

Іменем України

21.12.2009 р. справа №2/330пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:




головуючого:



суддів






при секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача Могольницька Н.В. –за дов. № 422/11.5.2 від 21.09.2009р.

від відповідача не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”, м. Донецьк

на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. у справі № 2/330пн (суддя Мартюхіна Н.О.) про забезпечення позову

за позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”, м. Донецьк

про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов'язання ТОВ "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

встановив:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь", м. Донецьк про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов'язання ТОВ "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

Одночасно із поданням позовної заяви, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про забезпечення позову (т.1,а.с.96-105), шляхом накладення арешту на все майно, що було передано ТОВ "Готель "Централь" та його майновими поручителями ТОВ "Росукройл" та МПП "НВФ "Богатир" в іпотеку/заставу ВАТ ВТБ Банк з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.2007, а саме: нежитлову будівлю газонаповнювальної станції, що знаходиться за адресою; Чернігівська область, Ніжинський район, с.Григоро-Іванівка, вул. Батюка,-буд. 1«а»та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору №69Вз-4/2007від15.12.2007року; Будівлю готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290 та належить на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Богатир»(код ЄДРПОУ 20376210), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз-7/2007 від 23.01.2008 року; Будівлі: готелю літ.А-3; гаражу літ.Б-1; побутового блоку літ.В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ.П-1 загальною площею1354,1кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Купріна, буд.292 та належать на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Богатир»(код ЄДРПОУ 20376210), що були передані останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № б9Вз-7/2007 від 23.01.2008 року; Земельну ділянку площею 0,5402га (кадастровий номер 0520655900070080030, що розташована на території Стрижавської селищної ради по вул. Індустріальна, 1 Вінницького району Вінницької області та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ32208910), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року; Нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Індустріальна, 1 загальною площею 302,3 кв.м. та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Росукройл» (код ЄДРПОУ 32208910), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року;Нежитлове приміщення у будівлі готельного комплексу з діловим центром літ.А-9 з прибудовою літ.А'-І площею 5089,5кв.м та підземну стоянку літ.Г-1 площею 2200,3кв.м. загальною площею 7289,8кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул. Артема, буд.87 та належать на праві власності ТОВ "Готель "Централь", що були передані останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз/2007 від 16.06.2007року зі змінами від 14.12.2007року №1 та від 28.03.2008року №2; Обладнання, належне на праві власності ТОВ "Готель "Централь" та передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-2/2007 від 20.07.2007 року зі змінами від 14.12.2007 р.№1; Транспортні засоби, що належні на праві власності ТОВ "Готель "Централь" та передані останнім в заставу ВАА ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-3/2007 від 20.07.2007р.; Майно, належне на праві власності Малому приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "Богатир" (код ЄДРПОУ 20376210), передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № б9Вз-8/2007 від 23.01.2008р.; Майно, належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910), передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-6/2007 від 15.12.2007р.; Майнові права, належні ТОВ "Готель "Централь", передані в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно Договору № 69Вз-1/2007 застави майнових прав від 16.06.2007р. зі змінами від 14.12.2007р. № 1 та від 29.02.2008р. № 2, а саме: майнові права, що грунтуються на договорі № 001-34/8 інвестування будівництва офісного центру від 09.01.2008 року та усіх додаткових угодах до нього (договорах про внесення змін), які г його невід'ємними частинами, укладеному між ТОВ "Готель "Централь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910) на загальну суму 92112000,00грн.; Заборони ТОВ "Готель "Централь" та його майновим поручителям: ТОВ "Росукройл", МПП "НВФ "Богатир" здійснювати дії, направлені на відчуження вищезазначеного майна, що було передано в іпотеку/заставу ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечних договорів № 69Вз-4/2007 від 15.12.2007 року, № 69Вз-7/2007 від 23.01.2008 року, № 69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року, № 69Вз/2007 від 16.06.2007 року зі змінами, договорів застави № 69Вз-2/2007 від 20.07.2007 року зі змінами, № 69Вз-3/2007 від 20.07.2007 року зі змінами, № 69Вз-8/2007 від 23.01.2008року, № 69Вз-6/2007 від 15.12.2007 року, договору застави майнових прав № 69Вз-1/2007 від 16.06.2007 року зі змінами з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.2007 року на суму 18832871,28 доларів США (що еквівалентно 150791033,76грн. за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2009року) та 2864000,00грн., а також суму державного мита в розмірі 25500,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Ухвалою від 29.10.2009р. у справі № 2/330пн господарський суд Донецької області (суддя Мартюхіна Н.О.) заяву Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк задовольнив частково та вжив заходи щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нежитлове приміщення у будівлі готельного комплексу з діловим центром літ.А-9 з прибудовою літ.А-І площею 5089,5кв.м та підземну стоянку літ.Г-1 площею 2200,3кв.м. загальною площею 7289,8кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул. Артема, буд.87 та належать на праві власності ТОВ "Готель "Централь", що були передані останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз/2007 від 16.06.2007року зі змінами від 14.12.2007року №1 та від 28.03.2008року № 2, в межах суми заявленого позову в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн; накласти арешт на обладнання, належне на праві власності ТОВ «Готель «Централь»та передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-2/2007 від 20.07.2007р. зі змінами від 14.12.207р. № 1 в межах суми заявленого позову в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.; накласти арешт на транспортні засоби, що належні на праві власності ТОВ "Готель "Централь" та передані останнім в заставу ВАА ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-3/2007 від 20.07.2007р. в межах суми заявленого позову в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.; заборонити відчуження майнових прав, що належні ТОВ "Готель "Централь", передані в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору № 69Вз-1/2007 застави майнових прав від 16.06.2007р. зі змінами від 14.12.2007р. № 1 та від 29.02.2008р. № 2, а саме: майнові права, що ґрунтуються на договорі № 001-34/8 інвестування будівництва офісного центру від 09.01.2008 року та усіх додаткових угодах до нього (договорах про внесення змін), які г його невід'ємними частинами, укладеному між ТОВ "Готель "Централь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910) на загальну суму 92112000,00грн.

В задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовив.

Відповідач з прийнятою ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким скасувати ухвалу про забезпечення позову, оскільки ця ухвала є безпідставною, необґрунтованою, такою, що не відповідає та суперечить положенням діючого законодавства України, порушує законні права та охоронювані законом інтереси відповідача.

Посилається на те, що позовні вимоги полягають у застосуванні у судовому порядку двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину, раніше укладеного позивачем та відповідачем, а отже, ніякого порушення відповідачем прав позивача не було. Вважає, що у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, які б свідчили, що відповідач відмовляється від повернення отриманого за недійсним правочином або якимось чином ухиляється від здійснення такого повернення. На теперішній час безпосередньо сам позивач не здійснює жодних дій, спрямованих на виконання власних обов'язків з повернення відповідачу грошових коштів, сплачених останнім на виконання правочину, визнаного судом недійсним.

Скаржник вважає недоведеним висновок суду першої інстанції, що в разі задоволення позовних вимог виконання судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів буде досить проблематичним.

Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази намагання відповідача здійснити відчуження майна, на яке судом накладений арешт, або якимось іншим шляхом розпорядитись цим майном.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що ухвала господарського суду винесена правомірно і у відповідності до норм чинного законодавства та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач представників у судове засідання не направив, причин неявки не повідомив, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи поштовим повідомленням.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача по матеріалам наявним у справі, оскільки його явка у судове засідання ухвалою від 20.11.2009р. при порушенні апеляційного провадження була визнана необов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника позивача судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та правильно застосував норми процесуального права з огляду на таке:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Донецької області у справі № 9/70пд визнані недійсними кредитний договір № 69В/2007 від 16.06.2007р., іпотечний договір № 69Вз/2007 від 16.06.2007р. та договір застави майнових прав № 69Вз-1/2007 від 16.06.2007р. Рішення суду у справі № 9/70пд набрало законної сили 14.09.2009р., однак при розгляді справи господарським судом не були застосовані наслідки визнання кредитного договору недійсним (реституція сторін). У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов'язання ТОВ "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з набранням рішення господарського суду Донецької області у справі № 9/70пд законної сили ТОВ "Готель "Централь" будуть прийняті усі заходи, для зняття обтяження з рухомого майна, що заходяться в заставі/іпотеці банку. В разі зняття обтяження з рухомого та нерухомого майна, існує велика вірогідність того, що ТОВ "Готель "Централь" буде відчужено майно, що на сьогоднішній день знаходиться в заставі/іпотеці банку та забезпечує виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь" перераховано грошові кошти в іноземній валюті у сумі 18832871,28 доларів США та в національній валюті України у розмірі 2864000,00грн. у виконання умов кредитного договору, який у подальшому рішенням суду був визнаний недійсним.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору та накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Суд першої інстанції правомірно частково задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, оскільки предметом розгляду у даній справі є застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором.

Метою вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції правомірно вважав високу вірогідність та ймовірність порушення законного права та охоронюваного законом інтересу позивача.

Щодо вимоги позивача в частині накладення арешту на майнові права ТОВ "Готель "Централь", то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки ст. 67 ГПК України не передбачає такого заходу забезпечення позову.

Суд першої інстанції правомірно за власною ініціативою забезпечив позов шляхом заборони відчуження майнових прав, що належать ТОВ "Готель "Централь"і передані в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору № 69Вз-1/2007 застави майнових прав від 16.06.2007р. зі змінами від 14.12.2007р. № 1 та від 29.02.2008р. № 2.

За таких обставин, судова колегія вважає, що господарський суд вірно застосував норми процесуального права, та вжив адекватні заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. по справі № 2/330пн залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”, м. Донецьк без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд

Головуючий

Судді:




Постанова підписана 23.12.2009р.









Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС
Антонина (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 237
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Последняя редакция: 10/02/2010 14:00 By Антонина.
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28449
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 7  
Ну что дорогие коллеги похоже процесс пошел активнее.

Апелляционным судом Крыма кризис признан форс-мажором, договора расторгнуты, пеня и штрафы не взыскивались.

Решение апелляции здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=802&st=0

Решение первой инстанции здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=801

Также появилось решение о призании кредитного договора с ОТП банком - мнимым: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=803
antiraid (Пользователь)
Expert Boarder
Сообщения: 133
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Antiraid
Лог Лог  
 
Последняя редакция: 11/02/2010 23:19 By antiraid.
 
Antiraid.com.ua - рейдерство в Украине
www.antiraid.com.ua
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28457
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 0  
antiraid писал:

Также появилось решение о призании кредитного договора с ОТП банком - мнимым: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=803


Мне кажется, что вот это решение как раз ИДЕАЛЬНЫЙ ВАРИАНТ - перевод кредита в гривну по курсу на момент заключения
Основной упор на то, что за доллары квартиру в Украине нельзя покупать, и банку об этом было известно!

Правда, еще нет аппеляции
MTS (Пользователь)
Junior Boarder
Сообщения: 23
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28461
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 10  
Но это уже хоть и маленькая но победа!!! над ОТП.
У меня суд 17 числа сегодня ходил просил распечатку накапавших пеней и штрафов, сьехали что главбух заболел, хотя за 2 дня до этого звонил просил сделать..
Наверное не все там уж правильно начислено...
Aleks_Blade (Пользователь)
Gold Boarder
Сообщения: 244
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28529
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 16  
Я так понял, что снова разговоры, без письменного общения? Еще раз прошу, точнее - учу: Общение с банками вести только на бамаге!!!
dedyliy (Пользователь)
Expert Boarder
Сообщения: 138
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
Лог Лог  
 
Админ закрыл публичный доступ.  
#28593
Ответ:Справедливые решения справедливых судов ! 4 Лет, 2 Месяцев назад Репутация: 12  
Справа № 2-248/10

Номер стат. звіту 19

Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2010 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Куропятник О.М.

при секретарі Стойка В.І.

з участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представник ВАТ "ВТБ" Штець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за зміненою позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Мукачівского міського нотаріального округу Ришкович О.В., про визнання недійсними договорів кредиту, іпотеки, поруки та зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Мукачівского міського нотаріального округу Ришкович О.В., про визнання права спільної сумісної власності на домоволодіння та земельну ділянку, визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони на відчуження будинковолодіння та виключення запису з реєстру іпотек, зняття заборони на відчуження земельної ділянки, виключення домоволодіння та земельної ділянки з-під опису та звільнення з під-арешту.

25 листопада 2009 року ОСОБА_4 змінила позовні вимоги: просила визнати недійсним кредитний договір № 1329-І від 15.02.2008 року, укладений між ОСОБА_1, та ВАТ "ВТБ Банк"; визнати недійсним договір іпотеки № 1329-З від 15.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, та зареєстрований в реєстрі під № 664, укладений між ОСОБА_1, та ВАТ "ВТБ Банк"; визнати недійсним договір поруки № 1329-П від 15.02.2008 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ВАТ "ВТБ Банк"; зобов'язати органи нотаріату зняти заборону на відчуження, накладену на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, та виключити запис з реєстру іпотек щодо вищевказаного домоволодіння; зобов'язати органи нотаріату зняти заборону на відчуження, накладену на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, та виключити запис з реєстру іпотек щодо вищевказаної земельної ділянки.

Свої змінені вимоги позивач мотивує тим, що кредитний договір № 1329-1 від 15.02.2008 р та договори щодо його забезпечення є недійсними. Зокрема, підставою визнання кредитного договору № 1329-1 від 15.02.2008 р недійсним вважає укладення останнього в валюті, відмінній від гривні України, та використання іноземної валюти за спірним кредитним договором як засобу платежу, що суперечить вимогам законодавства. Підставою недійсності договорів щодо забезпечення зобов'язань є положення ст.548 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів ч.2 ст.548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Договір іпотеки укладений з порушенням вимог ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ч.6 ст. 203 ЦК України.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилася, подала до суду заяву згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити, а справу розглянути у її відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача змінені позовні вимоги та їх мотиви визнав частково в частині визнання недійсним договору іпотеки, а в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити на підставі того, що відсутні правові підстави для визнання кредитного договору та договору поруки недійсними.

В судовому засіданні відповідач змінені позовні вимоги та їх мотиви визнав повністю, не заперечив проти їх задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача ВАТ "ВТБ Банк" позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позов та у доповненні до відзиву, просила відмовити в задоволенні позову, так як кредитні кошти надавалися для купівлі будинку, який одразу був переданий в іпотеку. Неповнолітня донька позивачки майнових прав щодо забезпеченого договором іпотеки будинку не мала, а відтак для укладення договору іпотеки дозвіл органу опіки та піклування законом не вимагається. Позивачем при укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки та укладенні договору іпотеки була надана письмова згода, посвідчена нотаріально. Неповнолітня дитина проживає за місцем реєстрації позивача, а не в переданому в іпотеку будинку. Надання кредиту в іноземній валюті відповідає вимогам чинного законодавства. Уклавши кредитний договір в іноземній валюті, сторони погодили всі істотні умови договору, в тому числі і валюту договору, а тому у позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти у тій самій валюті, у якій був отриманий кредит. Операції з кредитування в іноземній валюті здійснюються відповідно до ст. 1054 ЦК України та норм Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банк володіє відповідними ліцензіями та дозволами на здійснення валютних операцій Листом НБУ № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року підтверджено, що операції з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечила факт, що на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки банку було відомо, що в сім'ї ОСОБА_4 є малолітня дитина.

В судове засіданні треті особи не з'явилися повторно, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 одружилися 07.05.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 07.05.2005 року.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 21.12.2007 року, від даного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 30.11.2007 року народилася донька ОСОБА_6.

Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого КП "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 20464492 від 04.10.2008 року підтверджується право власності ОСОБА_1 на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області.

15 лютого 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1329-1. За даним договором ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 104000,00 доларів США до 15.02.2028 року із сплатою 12,5 відсотків річних на придбання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 15.02.2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 1329-З. Відповідно до п. 1.3 іпотекодавець передає іпотеко держателю в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_1, в м.Мукачево. 15.02.2008 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. у зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, яке належить ОСОБА_1.

Листом служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 1596-с від 29.10.2009 року підтверджується відсутність дозволу органу опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому в 2007-2008 роках на заставу від імені дітей будинку АДРЕСА_1, в м.Мукачево.

Таким чином під час укладення спірного договору іпотеки згода органу опіки та піклування не надавалася, що суперечить вимогам ст.18 Закону України "Про охорону дитинства" і є підставою для визнання його недійсним.

Крім того, 15 лютого 2008 року між Мукачівським відділенням № 2 Ужгородської філії ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_4, ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1329-П, згідно якого поручитель ОСОБА_4 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення кредиту: сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 1329-1 від 15.02.2008 року та будь-якими додатковими угодами до нього.

На підставі договору купівлі-продажу домоволодіння з розстрочкою платежу від 15.02.2008 року, ОСОБА_1 купив у власність нерухоме майно, а саме домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 купив у власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 Закарпатської області, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15.02.2008 року.

ОСОБА_4 15.02.2008 року дала нотаріально завірену згоду на укладення договорів про купівлю її чоловіком ОСОБА_1 домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, а такої їх передачу в іпотеку.

На підставі банківської ліцензії № 79 від 20.04.2007 року, ВАТ "ВТБ Банк" має право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Дозвіл № 79-2 від 26.03.2009 року виданий ВАТ "ВТБ Банк" на право здійснення операцій, визначених п.1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно з додатком до цього дозволу.

Дозвіл № 79-3 від 21.09.2009 року виданий ВАТ "ВТБ Банк" на право здійснення операцій, визначених п.1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно з додатком до цього дозволу.

Відповідно до ст. З Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХП, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України "Про охорону дитинства", норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції "Про права дитини" та не можуть тлумачитися звужено.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст.8 ЦПК України та ст.З Конвенції "Про права дитини" повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного нормативно-правового акту, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до статті 177 СК України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням Адже відповідно до частини другої та третьої ст.18 Закону України "Про охорону дитинства" діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.

Наведені положення узгоджується із вимогами частини другої ст.64 та частини першої ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України.

Таким чином, батьки управляють майном, майновими правами, які належать дитині, з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування (з дозволу органу опіки та піклування), а тому отримання батьками дозволу органів опіки та піклування на укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, є необхідним не тільки тоді, коли ці договори стосуються майна дитини, але й тоді, коли вони стосуються її майнових прав, зокрема, права на користування жилим приміщенням. Отримання такого дозволу є необхідною умовою законності відповідного правочину. Наведене тлумачення цілком узгоджується з правовими позиціями, викладеними Міністерством праці та соціальної політики України в листі від 22.05,2006 року за №3411/0/14-06/042 та Міністерством юстиції України від 25.07,2006 року за №19-50-556 "Щодо отримання згоди органів опіки та піклування".

Договір купівлі-продажу будинку, земельної ділянки кредитний договір та договір іпотеки укладалися одночасно в один день, відтак покупець будинку та його сім'я не були та не могли бути зареєстровані в ньому в той же день з об'єктивних причин. Сторонам було відомо те, що ОСОБА_1 брав кредит саме для купівлі житлового будинку для поліпшення житлових умов своєї сім'ї. Тобто мала місце єдина операція, спрямована на зміну житлових умов сім'ї, а віддтак і його неповнолітньої доньки. Ці обставини в судовому засіданні сторонами не оспорювалися.

Стаття 17 ч.1 п.4 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що підстави припинення іпотеки є визнання іпотечного договору недійсним. На підставі ст. 216 ч.1 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Визнання недійсним договору іпотеки тягнена за собою як наслідок відсутність правової підстави для заборони на відчуження об'єкту нерухомості та земельної ділянки, на якій він розташований.

Таким чином вимоги позивача в частині визнання недійсним договору іпотеки № 1329-З від 15.02.2008 року, зобов'язання органу нотаріату зняти заборону на відчуження, накладену на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, та виключити запис з реєстру іпотек щодо вищевказаного домоволодіння, а також зобов'язати органи нотаріату зняти заборону на відчуження, накладену на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, та виключити запис з реєстру іпотек щодо вищевказаної земельної ділянки є підставними та такими, що підлягають задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, суд не приймає до уваги доводи представники ВАТ "ВТБ Банк" в частині правомірності укладення іпотечного договору № 1329-З від 15.02.2008 року та не зняття заборони на відчуження домоволодіння та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області.

Разом з тим, позивачем на виконання вимог ст. 60 ЦПК України не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання недійсними кредитного договору № 1329-І від 15.02.2008 року та договору поруки № 1329-П від 15.02.2008 року, а тому в задоволенні позовних вимог в даній частині слід відмовити.

На підставі вищевказаного, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 15, 60, 208, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 216, 236 ЦК України, ст.18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст.6, 17 ч.1 п. 4 Закону України "Про іпотеку", суд, -

Р І Ш И В:

Змінену позовну заяву задоволити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки № 1329-З від 15.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. та зареєстрований в реєстрі під № 664, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "ВТБ Банк".

Зобов'язати органи нотаріату зняти заборону на відчуження, накладену на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, та виключити запис з реєстру іпотек щодо вищевказаного домоволодіння.

Зобов'язати органи нотаріату зняти заборону на відчуження, накладену на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Закарпатської області, та виключити запис з реєстру іпотек щодо вищевказаної земельної ділянки.

В решті позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.



ГОЛОВУЮЧИЙ О.М. Куропятник


и коменты нотариусов по этому поводу www.yurradnik.com.ua/yurforum/index.php?...n=topic&id=19552
Oksa (Пользователь)
VAB Банк Киев $
Gold Boarder
Сообщения: 197
graphgraph
Пользователь неактивен Нажмите тут для просмотра профиля пользователя
ICQ#: 426632827 Пол: Женщина Дата рождения: 1976-04-02
Лог Лог  
 
Лучше жалеть о том, что сделал, чем жалеть, о том, что не сделал
 
Админ закрыл публичный доступ.  
Перейти вверх